Читать «Устелила б вулицю квітами...» онлайн - страница 3

Зіна Карпівна знову тихенько заголосила, питаючи:

— Кажете, взяв навіть другу фамілію? Ой Боже-Боже… Бідний-бідний… Братику мій, братику… Невже скрізь таке саме, як у нас було? Чи боявся, щоб Сталін не дістав? Бо й ми боялися… коли почули про воєнноплєнних, яких Сталін після війни в Сибір згонив… Але тато й між ними його шукали. І писали скрізь, аж доки не прийшло, що пропав безвісти… А він, слава Богу, не пропав… він лиш нас жалів… родину свою… А чи в нього є — сім’я, діти?

— Пише, що один живе… — сказала дочка, втупившись у лист. — Робив таксистом. Має дім, який, пише, після його смерті забере собі місцевий муніципалітет…

— Бачиш, ніде нема правди… Дурно лиш брат шукав її так далеко… Скрізь однаково, — зітхнула Зіна Карпівна.

— Ну-ну, Зіна Карповна, ви не рівняйте… Не нада! — образився голова, але вже не за себе, а за державу. — Тут серйозне діло, а ви починаєте… А нащот закону, то він скрізь у всьому світі один. Так що не нада! Луче давайте рішать з пам’ятником.

— А де заповідав брат поховати його? Коробочку теж прислали? — спитала Зіна Карпівна, маючи на увазі урну з прахом, яку, чула, зазвичай передають із-за кордонів разом із заповітом про спадщину.

— Та ви не безпокойтесь, Зіна Карповна! Його й без нас поховали! Там, в Зеландії, їхній мєстний мані…пуліцет! Нам лиш пам’ятник треба поставити. А це — діло серйозне. Я їздив у район радитись. Кажуть, що для такого малого села, як наше, такий великий пам’ятник за сто тисяч вряд лі доцільно ставити. Є думка поставити в райцентрі, на головній площі. А скульпторів з Києва виписати. А тоді, як подобає, свято зробити. Жертви, які ще живі, з усього району скликати! Є ж іще, думаю, такі! Стільки тих репресій було, що думаю, найдуться! Вас, родину, запросити! Щоб і ви, Зіна Карповна, слово сказали і брата згадали! — розпалився голова, щиро перейнявшись майбутньою міжнародною акцією. — Кроме того, в районі радять присвятити відкриття пам’ятника до ювілейної дати голодомору. Так що треба рішати, що й як, а то час підпирає!