Читать «Подробиці життя Микити Воронцова» онлайн - страница 5
Аркадій Стругацький
4 січня 1937 року. Вранці хотів знову повалятися й почитати, але Свєтка встала о восьмій годині, ніби й не канікули зовсім. Довелося вставати й годувати її. Спересердя дав їй потиличника. Скільки разів зарікався!
Вона ж не реве, тільки губи випне й дивиться на тебе круглими очима. Я цього не можу витерпіти. Довелося розповісти їй казку, та ще взяти з собою гуляти, а після прогулянки взяти з собою до Мікаела. Що тут було! Сусанна Амівна, мама Мікаела, як закудкудакала над нею, як почала її причісувати, пригладжувати, напихати різними смачними речами, тут і святий би не витримав. Втім, нам же було краще. Вдалося і в шахи позмагатися, і розібратися в наборі «Хімік-аматор», який учора купив Мікаелу батько. Завтра робитимемо досліди».
. . . .
Запис, імовірно, тим же пером «рондо», але без повороту, тверді друкарські букви, те ж поруділе чорнило:
«проба проба проба»
«ніяк мені не мреться»
«кого вгору, кого вниз, а мене знову назад, починай усе спочатку»
«Я помру 8 (восьмого) червня 1977 (сімдесят сьомого) року о 23 годині 15 хвилин за московським часом».
. . . .
Запис тим же пером, квапливий скоропис із бризканням і дряпанням паперу, те ж саме руде чорнило:
«Сашка Шкрябун (літо 41, з батьками в Київ, безвісти)»
«Борис Валкевич»
«Сара Йосипівна»
«Костя Шерстобитов (поранений на Друті, червень 44; одружився на Любаші з Медведкова, осінь 47)»
«Гришка-Кабанчик, сапер»
«мол. л-т Сиротін»
«серж. Пісюн»
«Громобоєв, боягуз»
«з бородавкою на повіці, руч. кул. († під Боличовом)»
«Хома, запасливий, з повним сидором»
«санінструктор Мар’яна († на Рузі під Івановом)»
«комбат Череда († біля Ядромина?)»
«чистьоха навідник (Ільчин? Ільмін? Ількин?)»
«Капітонов (у 55 начальником цеху)»
«Стеша (помре син, самогубство, простежити)»
«Бєльський, бездимна технологія, патент (кілька формул, поспішно накидане креслення)»
«Тосович, карате»
«Віронька Корнєєва, вона ж Воронцова, вона ж Неко-тян»
. . . .
Знову тверді друковані букви тим же поруділим чорнилом:
«Марно. Пам’ять».
«Я воскресну 6 (шостого) вересня 1937 (тридцять сьомого) року в ніч на сьоме в ліжку. Увага! Не метушитися! Лежачи нерухомо, долічити до ста, потім перекинутися на живіт, звісити голову через край ліжка, роззявити рот і зробити кілька глибоких вдихів і видихів, висунувши язика».
