Читать «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» онлайн - страница 65

* * *

Першою роботою, яку Ева знайшла Христині, було доглядання за 87-річною італійкою на ім’я Маріанна. Її чоловік колись був власником популярного італійського ресторану. Після смерті чоловіка ресторан довелося зачинити. Але Маріанна на той момент уже могла спокійно доживати на зроблені в молодості заощадження.

Спершу Христина працювала без вихідних, їй було страшно залишати Маріанну саму вдома. І Маріанна була вдячна їй за це, хоча й не вміла висловити цього на своїй уже доволі серйозній стадії Альцгаймера. У них навіть склалися непогані стосунки. Маріанна терпляче давала Христині можливість робити з собою все, що завгодно, й мала лише одну потребу — любила сама заварювати чай і готувати спагетті. Удавалося їй це далеко не з першої спроби, далеко не завжди приготовані страви були їстивними, але Христина не обмежувала стареньку й лише пильнувала, щоб Маріанна не ошпарилася окропом, а потім довго прибирала після неї на кухні. Але відмовити бабці в єдиному задоволенні було б несправедливо.

Щоразу, коли Христина проходила повз Маріанну, та дивилася на неї здивовано, ніби вперше бачила. А потім, зненацька пригадавши собі щось, питала:

— Ке оре соно?

Христина терпляче відповідала, котра зараз година. Якщо за мить вона проходила повз Маріанну знову, сцена повторювалася. Спершу це дратувало, але згодом Христина призвичаїлася.

Маріанна жила в доволі просторому будинку, зручно спланованому й дбайливо обладнаному. Було помітно, що колись тут порядкувала господиня з непоганим смаком. Христині подобалося розглядати її колекцію китайської порцеляни, срібні виделки та ножі, вишукані склянки й дорогу біжутерію. Іноді вона гарно вбирала та зачісувала Маріанну, і тій це явно подобалося. Вона втихомирювалася й замріяно дивилася кудись вдалину на своєму кріслі-гойдалці.

Через кілька місяців роботи без вихідних Христина відчула, що більше так не може. Тоді вона знайшла собі заміну на два дні. Приготувала їжу, розклала її по тарілках у холодильнику, попідписувала кожну тарілку. У п’ятницю ввечері дівчина, яку їй вдалося знайти в місцевій греко-католицькій церкві, справді прийшла на заміну. Але не встигла Христина вийти за двері, як побачила, що дівчина відчиняє холодильник, перевіряє вміст і безцеремонно з’їдає завтрашній сніданок Маріанни. Коли Христина повернулася в понеділок уранці, Маріанна так радісно зустріла її й так жадібно накинулася на їжу, що Христині стало соромно. Після цього вона знову довго не брала вихідних.