Читать «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» онлайн - страница 55

Раніше їй здавалося, що стосунки між жінками є більш абстрактними, вільнішими від прагматичних міркувань і через це партнерки здатні краще заглибитися в суть еротичного переживання, збагнути його й повноцінно перейнятися лише ним. Христина була переконана, що гетеросексуальні стосунки занадто сильно прив’язані до інстинктів і суспільної моралі, а це унеможливлює відхід у них від певних стереотипних моделей, які хоч і відрізняються між собою, але в результаті всі ведуть до неминучої поразки. Їй здавалося, що основна складність, яка заважає будувати стосунки водночас глибокі та внутрішньо вільні від взаємних обмежень, принижень, узалежнень, криється в надмірній раціоналізації почуттів, які починають помирати в момент, коли вперше з’являється думка про те, наскільки ці стосунки серйозні, яка в них перспектива та що буде далі, бо ця думка приходить на заміну простій і нічим не обумовленій радості від усвідомлення факту існування одне одного. На її думку, саме такими були симптоми початку втрати взаємного зацікавлення. Підсвідоме або й свідоме прагнення зацементувати те, що розвалюється, зберегти, законсервувати, продовжити тривання, навіть якщо це тривання буде лише агонією.

Як єдиний варіант утечі від цього традиційні моделі стосунків пропонували самообмеження поверховими та короткотривалими інтрижками, це просто змінювало ракурс проблем, але не роз’язувало головного — неможливості побудувати стосунки, які давали б справжню сатисфакцію.

Поки Христині вдавалося переконати себе, що проблему слід шукати саме в цьому, їй було простіше вірити в те, що альтернатива насправді можлива. І це була чи не остання з її життєвих ілюзій, за яку вона відчайдушно чіплялася, старанно оточуючи себе мурами з усе складніших теоретичних міркувань, які б підтверджували правильність її ідеології. А життя з ідеологією, якою б вона не була, завжди легше, ніж життя без ідеології, — це Христина знала точно. Тому її страшенно лякали всі ці сумніви в правильності чіткого поділу світу на гомоеротичний і гетеросексуальний, на індивідуалістичний і тоталітарний, на вільний від будь-яких обмежень і заборон та зашорений у давно застарілих догмах. Їй страшенно хотілося повернутися в той час, коли йшлося просто про задоволення, а все інше відходило на другий план, і всі глибокодумні роздуми, викладки та теорії були лише необхідним аксесуаром сексуальності, застосовуваним у ході спілкування з особливо вибагливими партнерками, але при цьому зберігалася щира переконаність, що в цьому немає ані тіні прагматизму, а лише абсолютна чистота естетично досконалих форм еротики.

Уже протягом певного часу Христина помічала за собою те, що все рідше їй хочеться поговорити на тему взаємозв’язку несвободи і вільного вибору. Її улюбленою раніше теорією, частиною тієї ідеології, за яку вона й досі намагалася відчайдушно чіплятися, була теза, що будь-яка несвобода завжди первинно є результатом вільного вибору. Іноді несвідомого, але завжди власного. Колись Христина здатна була годинами переконувати співрозмовників у тому, що справжня свобода можлива лише тоді, коли людина погодиться цілковито відмовитися від існування в межах знайомої суспільної ієрархії, що відіграє роль системи координат: народження, дорослішання, навчання, кар’єра, шлюб, — цей ланцюжок неминуче веде не до самореалізації та усвідомлення повноцінності власного існування, як наївно здається кожному, хто погоджується на правила гри, прийняті в цій системі, а лише до неминучого розчарування, утрати ілюзій і мотивації. Аби не залишатися наодинці з собою та не дати собі шансу усвідомити те, наскільки далеким є твоє життя від вимріяного колись і надійно забутого ідеалу, слід, згідно з конвенційними практиками, якомога щільніше завантажитися різними псевдопотрібними заняттями, переконуючи себе, що витрачати час краще на речі корисні, ніж на речі приємні. Приємність при цьому визнається чимось не надто цінним і трохи забороненим, таким, що досягається автоматично, і для її досягнення не потрібно докладати жодних зусиль.