Читать «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» онлайн - страница 49

Вона спостерігала за тим, як дихає й жестикулює Соломія, і їй здавалося, ніби вона розуміє, що саме відлякувало цих чоловіків. Соломіїні стегна починають рухатися звідкись із самого низу її тіла, від колін або й від литок. І кожен її рух — це насамперед рух стегон. Навіть коли вона тягнулася до філіжанки, щоб ковтнути кави, й при цьому не вставала зі свого місця, найвідчутнішим та найпомітнішим рухом було заховане під столом похитування стегон. Протяжне, непевне й чуттєве. Здавалося, минає вічність від моменту, коли вперше масивно сколихнулися ці потужні стегна, і до моменту, поки рух плавно перетікає аж до грудей. А груди були все такими ж — ледь помітно обвислими, анітрохи більше, і все так само коливалися, мов стиглі груші, гіпнотизуючи цим своїм рухом. Соломія й далі не пахла й не носила станика. Усе, що вона робила, було еротичним, хоча вона сама не брала жодної свідомої участі у творенні цієї напруги. Усе її тіло несло в собі настільки потужний еротичний заряд, що опиратися йому було неможливо, він притягував і нищив, дробив на шматки й позбавляв волі.

Не минуло й години відтоді, як Христина прийшла до Соломії, а вони вже опинилися в спальні. Жадібно, ніби їй усе ще тринадцять, вона здерла з Соломії блузку й стиснула в долонях її груди, їй було важко дихати від збудження, паморочилося в голові, підгиналися ноги. Христина не вивчала це тіло, а впізнавала. Воно було таким, як їй хотілося, м’яким і податливим, але водночас вимогливим і досвідченим. Соломія ніби читала Христинині думки і вгадувала її бажання швидше, ніж та встигала усвідомити їх — або ж просто робила те, чого хотіла сама, і хотіла цього настільки сильно й переконливо, що Христині здавалося, ніби насправді це її власне бажання.

Кожен рух Соломії починався від точки, що торкалася землі, і в цю ж точку повертався. Коли вона притискалася до Христини грудьми, то ногами або сідницями впиралася в стіну, і Христині також відразу ж хотілося торкнутися цієї стіни. Коли терлася об Христинин живіт сідницями, то впиралася колінами й у ліжко, пиптики грудей також терлися об простирадло, і від цього рухи стегон замикалися в собі, ніби спіраль, не випускаючи назовні енергію, тіло Соломії не дозволяло заволодіти собою, кожен його рух був автономним і самодостатнім, викликаючи цим водночас ревність і ще більше пожадання. Майже відразу, від першого доторку до Соломіїних грудей, по ногах Христини розлилося приємне тепло, їй здалося, що вона знову потрапила у свій вологий підлітковий сон. Потім вона притислася до Соломії ззаду й почала пестити її — жилки на внутрішніх поверхнях стегон, здавалося, тремтіли й ставали ще більш пронизливо блакитними під доторками пальців. Вологий і пряний запах залишався на пучках пальців ще кілька годин. Не зупиняючись, вони повторили все, кілька разів помінявши позу, і щоразу Христина зауважувала цю неймовірну, незнану їй раніше граційність Соломіїних рухів, скерованих не на те, щоб справити враження, імітувати еротику, а зосереджених на собі, на власних відчуттях. Вона занурювалася у своє збудження цілковито й природньо, ніби у воду, рухалася так, як було зручніше їй, зовсім не так, як зазвичай зваблюють одна одну коханки. Тобто рухи та пози, ясна річ, були схожими — розведені стегна з виголеною піхвою та акуратними складками статевих губ, які Соломія збиралася підправити в пластичного хірурга, але Христині вдалося вмовити її не робити цього, повні литки з ледь помітними прожилками, округлі підпахви, волога шкіра знизу під грудьми. Відверта самозосередженість, із якою робила це Соломія, повна відсутність чогось удаваного, грайливого збуджувала найсильніше.