Читать «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» онлайн - страница 48

Але найгірше почалося в середніх класах, коли пахнути почали ще й тіла однокласників та однокласниць. Не пахла лише вона одна. Соломія. На сольфеджіо вона сиділа на парті перед Христиною. Її груди й стегна округлилися значно раніше, ніж у решти дівчат, і якось майже відразу злегка обвисли. Вона ходила повагом, ледь перевалюючись з боку на бік, а груди при цьому похитувалися, ніби важки годинника з зозулею, і це заспокійливо впливало на всіх довкола. Дівчата припиняли свої балачки й застигали, заздрісно дивлячись на це розмірене колисання, а хлопці теж притихали, переставали битися та чекали, аж поки Соломія пройде повз них.

Ці груди часто снилися Христині, хоча вона ніколи не бачила їх оголеними, а можливо, саме через те. Шорстка тканина шкільної чи спортивної форми тісно облягала їх, і вона щоразу затамовувала подих, спостерігаючи за тим, як від найменшого руху ці груди починають своє розхитування, спершу збільшуючи амплітуду, а потім зменшуючи. Їй було цікаво, яке це відчуття, коли чиїсь груди труться об твою шкіру, коли бубнявіють пиптики, було цікаво, які саме ці пиптики — темні чи світлі, великі й круглі чи акуратні та крихітні. Хотілося взяти ці груди в долоні, підважити їх, лизнути, потертися об них, відчуваючи пружний опір. Відтоді їй завжди подобалася найбільше саме така форма грудей — великі, округлі, ледь помітно обвислі. Вони були не надто естетичними, але мали в собі щось таємниче, вабили, спокушали. Сидячи за Соломією, Христина часто роздивлялася її спину, як рухаються її лопатки, лікті, намагалася вловити запах її тіла. Але Соломія не мала запаху, від неї навіть не було чути поту, як від решти однолітків. І це насторожувало — її боялися, намагалися триматися осторонь, і кого б учителька не посадила поряд із Соломією, усі просили через кілька днів відсадити їх. З нею майже ніхто не розмовляв, а на перервах, якщо вона підходила до якогось гурту однокласниць, усі дружно замовкали й утуплювалися в землю, чекаючи, аж поки Соломія відійде.

Це трапилося з ними вперше, уже коли вони працювали разом у музичній школі. Від Соломії напередодні пішов черговий коханець. Як і чимало його попередників, він так і не зміг пояснити, чому саме. Соломія розповідала про те, як завжди з’являються й раптово зникають у її житті чоловіки, усі говорять, що їм добре з нею, а потім раптом тікають, мов ошпарені, і вона ніяк не може зрозуміти, що ж із нею не так. І переконана, що це саме з нею, а не з ними щось не так. Їй хочеться сім’ю, батька для малого, хочеться снідати з кимось по неділях на кухні, довго пити каву, будувати плани на майбутнє, гуляти по обіді містом, дивитися вечорами фільми. Вона говорила, а поряд, у кухонній мийці, крапала на гору тарілок вода. Христина іноді відволікалася від ямки між грудьми Соломії й дивилася, як доходить до краю та переповнюється горішня тарілка, вода переливається, змінюючи тональність, а потім знову починається монотонне накрапання.