Читать «Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.)» онлайн - страница 5

Тарас Вінцковський

Ще із перших десятиліть існування Одеси формується ціла когорта дослідників краю, зокрема історії козацтва. Вже в 1839 р. в Одесі створюється перше в Україні наукове товариство історії і старожитностей, яке видавало протягом 85-ти років своє наукове видання під назвою «Записки Одесского общества истории и древностей». На сторінках яких публікувалися численні розвідки та документи про історію українського козацтва, без якого новітня історія краю була б немислима. На шпальтах майже всіх 33-х томів, які видавалися з 1844 — по 1919 роки було опубліковано сотні праць про козацтво. Що сприяло популяризації «козачини» не лише в Одесі, але й в цілій Російській імперії. Ще більше для наукового дослідження історії козацтва зробив відомий одеський історик Аполлон Скальковський, який віднайшов під час археографічної експедиції архів останньої запорозької Нової січі, завдяки якому він видав цілу низку праць та документів про українське козацтво. Таким чином популяризації українського козацтва на півдні України і в Одесі, зокрема, бурхливо розвивалися дослідження українського козацтва що сприяло поширенню відомостей про нього серед населення міста. Ціла низка відомих одеських дослідників і науковців займалися в основному саме козацькою тематикою, що і зробило Одесу одним із центрів дослідження козацтва[7].

З відкриттям Новоросійського університету в Одесі у 1865 р. на історико-філологічному факультеті відразу ж козацька тематика зайняла значне місце. Провідні професори університету П.К.Брун (1804–1880 рр.), Є.О.Загоровський (1885–1938 рр.), О.І.Маркевич (1847–1903 рр.) та інші, доклали чимало зусиль для дослідження історії козацтва на півдні України та в Одесі.

Особливо важливу роль популяризації козацтва для мешканців Одеси та цілого південноукраїнського регіону відігравала досить популярна газета на той час «Одесский Вестник», яка виходила в Одесі у 1829–1894 роках. На шпальтах цього часопису постійно друкувалися матеріали про історію, фольклор та господарську діяльність українського козацтва. І це не випадково, адже редакторами цієї газети були в основному нащадки козацьких родів серед яких провідне місце посідає О.Г.Тройницький (1807–1871 рр.), який закінчив Рішельєвській ліцей у місті. Також чимало зусиль до популяризації козацтва на шпальтах цієї газети доклали редактори П.Сокальський та П.Зелений.

Особливим етапом в розвитку дослідження козацтва в Одесі став VI археологічний з`їзд, який відбувся в 1884 р… На цьому з`їзді домінувала українська тематика зокрема про козацтво. Так наприклад, тоді ще молодий дослідник запорозького козацтва Д.Яворницький виступив із доповіддю на тему: «Дослідження про Січ». У виступі він часто вживав слово «Україна», хоча це було в умовах заборони на українську мову і вживання самих термінів «Україна», «Запорозька Січ» та інші. Він так говорив із захоплення про Запорозьку Січ: «Ось вона — Січ, звідкіля пішла слава по всій Україні, ім`я якої гриміло на сході і заході…»[8]. У наступному виступі на з`їзді Д.Яворницький виголосив доповідь: «Поїздка по Запоріжжю», у якій подав настільки цікаві і ретельні подробиці про всі січі за результатами 3-х річних розкопок і досліджень, що його доповідь зустріли належним чином — «оглушительными аплодисментами»[9].