Читать «Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.)» онлайн - страница 101
Тарас Вінцковський
8. Український Керівничий Комітет —
1. Книгарня «Діло» —
2. Друкарня товариства «Соціалістична Просвіта» —
3. Книгарня товариства «Наша Кооперація» —
4. Книгарня Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії —
1. При католицькому костелі —
2. При Казанській церкві —
3. На
4. На
Іван Липа. Вільне Козацтво
В старій Україні з ХІІІ і по ХVІ вік ходою історичних умов утворювалось козацтво, що волею народа пишно розцвіло при Богдані Хмельницькому і визволило Україну з польського ярма. Наше козацтво — це теж саме, що далеко пізніше зорганізувалось у вільних народів і зветься міліцією.
Це народне військо, в якому мусить брати участь кожен громадянин певного віку. Козак одбуває свою службу в своєму ж селі або місті.
Два-три роки на службі, два-три роки вільний від неї. І так довідомих літ коли його заступають молодші. Ця ідея козацтва постільки міцна в народі нашому, що як тільки повіяло на Україні волею, так зараз же в ріжних місцях заснувалися кадри вільних козаків, що ставлять собі метою боронити край від усяких напасників. І коли не забути, що сливе вся молодь зараз в рядах військових, в окопах, то стане ясно, що
Це зародок будучої сили, волі і добробуту Українського народа.
Український нарід може знає, може тільки почуває, але лагодиться до того, що би стати в свою оборону за свої права.
Зараз по земельних комитетах розглядається земельна справа, яка остаточно буде вирішена на Українських установчих зборах у Києві.
Нетрудових земель на Україні дуже багато і по праву історичному, Божеському і людському всі вони мусять бути передані трудовому українському народові. От тут, при передачі нетрудових земель народові треба провести принціп козаччини: давати землі не даром, а за майбутні заслуги перед рідним краєм —
Для організації козацької України можна взяти за взірець наших же кубанців, що переселившись із Запорожжя, заховали свою стару організацію до наших днів.
Між ними нема і не може бути бідних, бо кожен козак забеспечений землею, якої він не може ні продати ні подарувати, бо земля — власність козацької громади, станиці.