Читать «Биті є. Гоцик (Повністю)» онлайн

— Халепа тобі — мама! — кричала Гоцикові рідна ненька у далекому дитинстві, коли пацаня поспіхом змащувало збиті в кров коліна гарячою пилюкою і мчало до дірки у паркані друзяк доганяти.

А тато без слів. Біля шпарини — хоп! За шкірку і до свиней у загородку.

— Сиди і думай, трясця матері!

Гоцик сопів ображено хвилини зо дві, штовхав поросят, що вони із цікавістю тикали п’ятаками малому в живіт, прикладався до їхньої миски з вареною морквою — а повиздихайте! — вмощувався у куті і мріяв: от виросте і встрягне в таку халепську халепу… Нізащо не зупинять!

— А як ти взнаєш, куди саме лупитися? — питав Гоцика друг Бронька.

— Дупою відчую… — відповідав упевнено.

Ох, та дупа — невід’ємна складова української інтуїтивної прозорливості. Прямим нервом до серця. Як у грудях муляє, той же час у дупу пече, — і не хочеш, підскочиш і… Аби не в халепу. А Гоцик, як неньці вірити, тільки туди, зараза.

І ото варто було посеред ночі крастися на подвір’я фермера Павки Козленка, давати Павковим собакам харчу, виймати з вигрібної ями гімна кіло, аби тим гімном на Козленкових воротах вивести «Паня — падло». І так усе село знає — смердить пихатий синочок колишнього голови колгоспу, що він нині сільраду окупував, — без хабара і не потикайся! Школу на трояки, гульбанив пару років у столиці — все казав: «В аграрному…» — а як виперли з тріском, тато з нього фермера зліпив. А хіба з гімна куля вийде?! Зібрав, сука, кукурудзу, оточив поле охороною, щоб односельці качани, що на ґрунті лишилися, не збирали. Та людям не те скіпка. Хай би сам ходив з мішком, збирав, так ні! Загнав трактора і переорав.

— І навіщо тобі та халепа?! — плакала ненька. Прикладала до Гоцикової побитої морди капустяне листя, коли Павка вирахував, чиїх то рук діло, і так зчепилися — ледь розтягли.

— Так, хай знає…

— Отепер точно проходу не дасть, — сказав тато.

— Ще хто кому… — буркнув Гоцик.

І якось навесні, якраз перед випускними шкільними іспитами, у генделику «Марія Магдалина», коли п’яний Павка Козленко Гоцикову однокласницю Тайку в кутку затиснув, знову вляпався… До Козла і дівчини підійшов, мовляв, а хто тут у нас ледь не трахається у людей на очах під музику…

— Тайко, ти дурна? — здивувався, побачивши конопату реготуху, що вона у школі сиділа за сусідньою партою, а тут супилася в куті, наче й сама не розуміла, що відбувається.