Читать «Королева Н. Легенди Старокиївські» онлайн - страница 139

38

^{Р. 1150 відбувся в Києві на «Ярославовому дворі» перший на Ру-сі-Україні турнір «з уграми».}

39

^{Мимохід — кінь, вивчений виступати завжди враз обома правими та обома лівими ногами. На такому коні дуже зручно і спокійно їхати (що знаю з досвіду).}

40

^{Так запевняє автор з XII століття.}

41

^{Ільмар — ім’я майстра, якого підпис було можна прочитати на деяких полив’яних плитах при розколинах у Десятинній церкві.}

42

^{Грушки «благодатні» дуже розповсюджені були в Україні, особливо на Полтавщині. Всередині були цілком темно-червоні, ніжні, со-лодко-кваскуваті і пахли вином.}

43

^{В у д в у д — стара назва птаха удода, що в Україні вважали його за зловісного, лихого. У мусульман же він є «вісником архангела Дже-браїла» (Гавриїла) й приносить щастя тому, хто його побачить.}

44

^{Скальди — скандинавські співаки-кобзарі.}

45

^{Тор — бог грому і блискавки.}

46

^{Одрина — спальня, староукр. слово.}

47

^{Валгала — норманський Рай.}

48

^{У Києві, під Андріївською горою, є й донині вулиця, що зветься «Кожум’яки».}

49

^{Барм а— широкий комір на спосіб пелерини на княжому зо-дягу.}

50

^{За княжих часів давали два наймення: «церковне» і «мирське».}

^{Кияни ще перед світовою війною твердо вірили, що святий Володимир мав доньку Людмилу. Це наймення було дуже популярне у старому Києві.}

51

^{Ю га — сухий, гарячий вітер (старе слово).}

^{Спуском звалися в Києві дуже стрімкі вулиці з гори додолу.}

52

^{Легенди говорять, що св. ап. Андрій ГІервозванний постановив хрест, де нині Андріївська церква.}

53

^{Дивись роман Н. Королевої «Предок» (Ред.).}

54

^{Заборонено Литовським статутом.}

55

^{Темні бобри звались «шляхтою», світлі ж, гніді, — «хлопами».}

56

^{Валер’яна.}

57

^{С н ь о н д и (старе укр. слово) — щипці на очищення гноту свічки.}

58

^{До світової війни ще існували у Києві, на Подолі, і Самсонова криниця, і вулиця Лакерди.}

59

^{Автентичні слова Вольтера, якими він висміював Сен-Жермена.}

60

' Автентичні слова Сен-Жерменові.

61

^{Існує легенда, що Сен-Жермен завдячував своєму справді дуже довгому життю вживанню коріння женьшеню, якому ще й нині в Хінах (Китаї,— Ред.) приписують могутню силу продовжувати життя.}