Читать «Боротьба триває» онлайн - страница 7

Єжи Данієль

— Я завжди казав, — озвався він нарешті, — що майор Ернст Вільховен був людина надзвичайно мудра й передбачлива. Ви додали до цього кілька штрихів, які роблять майорові тільки честь. Бачите, любий Гальске, — шеф поплескав його по плечу, — коли при якійсь акції присутні дві особи, важко думати про збереження ідеальної таємниці. Треба створити завісу, збити з пантелику людей надійних, ввести в оману тих, що можуть зрадити. Річ у тім, що план, накреслений майором, уцілів, він був у американців, але нарешті потрапив до нас, його справжніх господарів. І найцікавіше те, що на плані позначено три сховки, а не один. Є між ними, очевидно, і названий вами, але не думаю, щоб у ньому були сховані документи. Це лише гіпотеза. Про те, що гестапо передало для схову скриньки, знали кілька наших солдатів. І хтозна, можливо, котрийсь із них, потрапивши у полон, мав довгий язик. Майор це передбачив, коли наказав одного з чотирьох в'язнів залишити як свідка живим. Коли той уціліє, то неодмінно почне розшукувати «скарб» і, напевно, знайде в ньому якісь позолочені речі, персні чи ще щось таке. І скоро про все це забуде, його розшуки вже не будуть сенсацією. Гадаю, що архіви, які нас цікавлять, заховані у двох інших скриньках. Отож нам треба їх знайти.

— Це повинно бути моїм другим завданням? — Гальске передчував, що завдання буде важким.

Мюллер кивнув:

— Вам допоможуть. — Він підвівся з крісла й підійшов до стіни, в якій було вмуровано сейф. Почаклувавши біля літерного замка, відчинив дверцята. З товстого портфеля витяг аркуш паперу. — Ось план майора Вільховена. Оригінал…

Гальске зацікавлено глянув на папір, що лежав перед ним.

— Та це ж якісь нотатки з поетичного зошита! — вигукнув недовірливо.

Мюллер засміявся.

— Майор любив застраховуватися якнайкраще, його план, накреслений у нотатнику, ідеальна ілюстрація до вашої розповіді. У ньому зазначено схованку, що міститься в фундаменті палацу. Але фон Вільховен був шанувальник Гете, знав майже усі його твори напам'ять, збирав рукописи, вивчав біографію. Зрештою, сам був автор цікавого дослідження на тему «Фауста». Не розлучався з томиком віршів свого улюбленого поета ніколи. Вся збірка поцяткована ремарками, коментарями до кожного вірша. У цьому томику, власне, і криється той, другий, справжній план. Це не поезія, а глибоке передбачення, — закінчив Мюллер.