Читать «Мафія і Україна» онлайн - страница 15

Павло Штепа

* * *

За Першої свiтової вiйни кличем США було: "Демократiя в усьому свiтi". За другої — "Воля в усьому свiтi". Воєнною метою США було: змiцнити всюди у свiтi демократичний лад по 1-iй вiйнi i забезпечити волю всюди по 2-iй вiйнi.

У своїй промовi до Парламенту США президент Ф. Рузвельт сказав:

"Зовнiшнi буревiї загрожують зруйнувати три — незамiннi кожному американцевi — американськi установи, а саме: набоженство, демократичний лад i мiжнародну доброзичливiсть".

А 15.12.1941 р. вiн проголосив через радiо всьому свiтовi, що американцi, пiднiсши зброю на захист волi, вже не покладуть її аж поки воля не запанує в усьому свiтi. Такi були офiцiйнi обiцянки президента найдемократичнiшої, наймогутнiшої держави у свiтi — США.

Славний французький державний муж Ш. Талейранд (1754–1838) казав: "Мова дана дипломатам задля того, щоби вони могли сховати свої справжнi думки". — Чи було метою 2-ої свiтової вiйни допустити Московщину аж на Ельбу? Чи зробити московським мiстом Кенiнґсберґ, що його заснували нiмцi 700 рокiв тому? Чи вигнати 10 мiльйонiв людей з їхньої прапрадiдівської землi у свiт за очi? Чи було метою передати Московщинi ключi вiд Схiдної Європи i Схiдної Азiї? Чи вiддавати 800 мiльйонiв люду в комунiстичну (фактично московську) неволю? Чи було метою 2-ої вiйни обернути десяток європейських держав у московськi колонiї? Чи подiлити на двi ворогуючi половини другий десяток народiв? Чи було метою 2-ої вiйни закласти основи 3-ої свiтової вiйни, атомної, що може знищити нашу планету?

А все це i багато ще подiбного — вже довершенi факти.

Хто ж їх довершив?

Примха iсторичної долi поставила 1939 року США на провiдника всього свiту. Коли скiнчилася вiйна, вiйськова, технiчна, господарча могутнiсть США була така величезна, що посол США В. Булiт мав твердi пiдстави сказати: "Року 1945 США мали таку величезну силу, що легко могли накинути свою волю всьому свiтовi". I справдi, тодi нiхто, крiм США, не мав атомної бомби, нiхто не знав таємницi її виготовлення. Вiйськова, економiчна i полiтична сила Нiмеччини та Японiї були тодi знищенi геть. Виснажене вiйною все життя Великобританiї залежало тодi вiд ласки чи неласки США, i то в такiй мiрi, що У. Черчiлль змушений був поступатися Рузвельтовим вимогам, навiть i тодi, коли бачив їхню шкiдливiсть для Великобританiї. Тодi iснування СРСР висiло на волоску. В СРСР руїна промисловостi та рiльництва була ще пiвбiди, москвини могли її направити, грабуючи новозагарбанi землi. Вiйна принесла Московщинi значно небезпечнiшi iмперiї наслiдки, бо та вiйна знищила вiру заляканих громадян СРСР у непохитнiсть та непереможнiсть "саветской властi". Страх, що паралiзував роками думку i чин рабiв СРСР, — дуже змалiв. Люди почали випростовувати свої хребти. Безробiтнi, голоднi, невiдшкодованi, озлобленi вiйськовi iнвалiди почали вiдкрито критикувати "савєтскую власть", навiть погрожувати їй. Московська iмперська влада примушена була дещо попустити вiжки ("вiдлига"). А по всiй Українi були ще розкиданi отi дрiжджi, що роблять "вино революцiї" — клiтини ОУН. У захiднiй частинi її ще iснувала добре наладнана вiйськова i полiтична українська сила — УПА та ОУН2.