Читать «Не вбивай» онлайн - страница 184

Georgius Faustus hemitheus Heidelbergensis (лат.) — Георгій Фауст — гайдельбергський напівбог

gratias ago magnificentiae vestrae — дякую Вашій ясновельможності

Hannibal ante portas! (лат.) — Ганнібал перед брамою!

homo bestia domestica (лат.) — людина — тварина домашня

in spe (лат.) — в майбутньому; в надії

jus totius Ucrainae antiquae vel Roxolaniae (лат.) — право цілої стародавньої України, чи Роксоланії

Laudetur Jesus Christus! — Слава Ісусу Христу! (християнське вітання)

le Roi soleil (фр.) — король-сонце. Так називали Людовіка XIV

legatus ducis ucrainiensis Joannis Masepae sum (лат.) — я посланець українського гетьмана (вождя) Івана Мазепи

miser et pauper sum (лат.) — я нещасний і бідний

nemo omnia scire potest nisi Carolus rex (лат.) — ніхто не може знати хіба

що король Карл noli me tangere — не руш мене

pardon (фр.) — пробачте

pensum (лат.) — завдання

Pontus Euxinus (лат.) — Чорне море

prima (лат.) — тут: перший ґатунок

primo (лат.) — по-перше

prosit (ніж.) — на здоров'я! Будьмо!

rex Stanislaus (лат.) — король Станіслав

salus rei publicae ultima ratio est (лат.) — добро є останнім доказом

secundo (лат.) — по-друге

simplex servus Dei (лат.) — простий слуга Божий

Stanislaw Krуl (тлмьк.) — Отаніслав король

studiosus upsalensis (лат.) — упсальський студент

summa cum deligentia (лат.) — з найбільшою пильністю

summa cum laude (лат.) — з найвищою похвалою

tertio (лат.) — по-третє

tertium non datur (лат.) — третього не дано

timeo Danaos et dona ferentes (лат.) — боюсь данайців навіть із дарами (які дари приносять). Про недовіру або підозрілість щодо чиїхось учинків, які здаються доброзичливими. (Вислів із поеми Вергілія «Енеїда» — слова жерця Лаокоона, який запідозрив підступність данайців (греків), що залишили біля мурів Трої велетенського дерев'яного коня).

venerabilis pater (лат.) — всечесніший отець

veni, vidi, vici (лат.) — прийшов, побачив, переміг. Вживається для характеристики швидкого, рішучого й успішного виконання якоїсь справи. За Плутархом, це слова Юлія Цезаря, якими він сповістив свого друга у Римі Амінтія про перемогу над понтійським царем Корнаком у битві при Зеле (47 р. до н. е.).

verba volant, seripta mament (лат.) — слова відлітають, написане залишається

vivat Carolus rex! (лат.) — Хай живе король Карл!

vivat victoria, vivat (лат.) — Хай живе перемога!

volumina legum (лат.) — звід законів

_{ЕПОПЕЯ БОГДАНА ЛЕПНОГО «МАЗЕПА»}

_{Богдан Лепкий (1872–1941) належить до числа найвизначніших діячів української культури першої половини XX століття. Він, як Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Іван Франко та інші визначні українці, не обмежувався одним видом діяльності, а намагався робити все, що тільки міг і в чому була потреба, для свого бездержавного, поневоленого чужинцями народу. Був поетом, прозаїком, критиком, перекладачем, редактором, видавцем, публіцистом, політиком, ученим, педагогом…}

_{Ім'я Богдана Лепкого у совєтській державі з її закамуфльованим під інтернаціоналізм агресивним російським націоналізмом і шовінізмом було вилучене з історії української літератури, а коли і згадувалося, то тенденційно і неправдиво. Така вже доля підневільного народу: йому не дозволено мати власного погляду на своїх великих, на свою історію, в тому числі й на історію літератури. Славетну пісню «Чуєш, брате мій» у післясталінський час співати не забороняли, але не можна було говорити, що її написали брати Лепкі: слова — Богдан, а музику — Левко.}