Читать «Україна масонська» онлайн - страница 74

Серед засновникiв ложi були такi вiдомi люди, як лютеранський пастор Карл Беттигер, пiдполковник Бенедикт Девель, поручик Данiїл Девель, командир Бобруйського артилерiйського гарнiзону Олександр Девель i генерал-лейтенант Леонтiй Васильович Дубельт (представник ложi в Союзi «Астрея»). Л. Дубельт брав участь у вiйнах проти Туреччини та Наполеона, командував полком, був вiдомий як республiканець. Пiсля 14 грудня 1825 р. вiн чекав арешту, але арешти його оминули. У 1830 р. Дубельт поступив у корпус жандармiв i через п'ять рокiв був призначений начальником його штабу, а у 1839 р. – начальником III вiддiлення Особистої Його Iмператорської Величностi канцелярiї.

У ложi були широко представленi командири вiйськових частин, розквартированi на Київщинi: генерал-майор П. С. Пущин, генерал-майор київського гарнiзону Д. Бегiчев (Бегiч), генерал-майор, начальник штабу корпусу М. Орлов, генерал-майор Г. Ремi, полковники граф М. Гудович, князь А. Трубецькой, барон Л. Пiнабель, П. Любинський, А. Ренальєр, пiдполковник князь Г. Кантакузiн, ад'ютант генерала Раєвського князь Н. Iспалантi, ад'ютант генерала Волконського князь А. Лобанов-Ростовський…

Нарiвнi з генералами, полковниками в ложi збирались i молодшi офiцери – майори, ротмiстри, штабс-капiтани, поручики, навiть прапорщики.

Ложа «Об'єднаних слов'ян» була привабливою i для чиновникiв – як мiсцевих київських, так i заїжджих. У нiй працювали або «гостювали» сквирський полiцмейстер фон К.-Г. Клостерманн, директор училищ Кивської губернiї Г. Петров… У Києвi, який тодi був далеко не мегаполiсом iмперiї, була на диво велика кiлькiсть адвокатiв серед «Об'єднаних слов'ян» i невелика (вiсiм братiв) присутнiсть купцiв.

Духовну мiсiю несли в ложi «iноземнi богослови»: I.-Ф. фон Фольборт – доктор богослов'я, лютеранський пастор i один iз директорiв комiтету Бiблiйського товариства, пастор Карл Беттигер, богослов I. Розенштраух. Цiлком можливо, що до ложi були посвяченi i православнi iєрархи, але вони себе не афiшували, а пiдтримували «масонський ланцюг» через Бiблiйське товариство або через iсторика, письменника та викладача географiї й iсторiї в Київськiй духовнiй семiнарiї Максима Берлинського, який завiдував першою Київською гiмназiєю.

Представники освiти, науки та мистецтва – «володарi дум», як i в будь-якiй iншiй ложi iмперiї, були представленi i в київськiй ложi: доктор фiлософiї Дерптського унiверситету I. Гацаман (Гаусманн), професор К. Шепелинський (Шапелинський), учитель вищої математики в Київськiй гiмназiї П. Аврамов, А. Бофiс (учитель i власник пансiону в Києвi, де дiти масонiв – «луфтони» – виховувалися за рахунок лож), дев'ять учителiв київської гiмназiї i домашнiх учителiв, три музиканти, два художника… Як i в будь-якiй iншiй ложi, в ложi «Об'єднаних слов'ян» були свої медики: доктор медицини Ф. Гейнч (Гiнч) (засновник житомирської ложi) та ще шiсть докторiв.

Найбiльша кiлькiсть братiв київської ложi представляла мiсцеву польську аристократiю та середнє шляхетство. Оратором, а потiм Майстром Стiльця i, нарештi, почесним членом ложi був польський аристократ, який народився в Київськiй губернiї, граф Густав-Генрiх-Атаназi-Нарцис Олiзар (1798-1868 рр.). Олiзар – вiдомий польський поет, член польського «Патрiотичного товариства» i численних загальноросiйських i польських масонських лож. Як Київський губернський маршалок, Олiзар закликав дворян Київської губернiї звiльнити крiпосних, зарахувати їх до державних селян, але лише двоє помiщикiв пiдтримали цю пропозицiю (польський масон Станiслав Потоцький i помiщик Василькiвського повiту Проскура, який заявив, що робота масонiв повинна починатися iз звiльнення особистих крiпосних). У 1826 р., пiсля повстання декабристiв, слiдчий комiтет занiс iм'я Густава Олiзара до списку осiб, яких необхiдно негайно заарештувати i пiд стражею привезти до Петербурга. Проте пiсля арешту Олiзара новий iмператор Микола Перший пiдписав наказ про його звiльнення. Олiзар був «депортований» у Київську губернiю пiд полiцейський нагляд… У листопадi 1830 р., пiд час польського повстання, Олiзара знову заарештували у зв'язку з тим, що його старший брат взяв участь у повстаннi.