Читать «Великий день інків» онлайн - страница 72

Вони жили в невеличкому місті з тісними, мов річкові каньйони, вулицями.

Ернестіна сподобалась молодому гульвісі з можновладної родини генералів, зарозумілому парубчакові Себастьяну Олів’єро. Батько Себастьяна звернувся до доктора з проханням видати доньку за його сина.

Розбишакуватий і нахабний Себастьян сподівався домогтися свого будь-що і, звичайно, не гребував нічим. Він то погрожував дівчині, то умовляв її, обіцяв їй багатство і владу, переслідував її вдень і вночі. Він говорив, що генерали Олів’єро зметуть з дороги кожного, хто насмілиться суперничати з ними. Він був шалений, цей хитрий і підступний парубчак з широким обличчям і хижими очима.

Дівчина відхилила його пропозицію, і тоді в його серці спалахнула звіряча лють. Себастьян Олів’єро, син генерала Фернандо Олів’єро, схопив облизня! Таких речей не прощали в роду його батьків. І молодий Себастьян вирішив жорстоко помститись.

Однієї ночі, коли доктор Коельо затримався з донькою у своїх знайомих, його П’єтро безслідно зник.

Даремно батько благав поліцію допомогти йому в розшуках сина. Даремно були витрачені тисячі песет на підкуп найвпливовіших урядовців із столичного відомства поліції. Горе доктора Коельо не розтривожило нікого..

Спливав час. Мужнів юний Орнандо, Ернестіна, вийшовши заміж за молодого негоціанта, переїхала до сусідньої країни. Життя приносило свої радощі й болі.

Плин подій потроху загоював криваву рану в батьковому серці.

Сеньйор Коельо поселився в столиці. Палке і пристрасне слово адвоката завоювало йому друзів. Він очолив першу в країні спілку прогресивних юристів.

Якось під час однієї з поїздок до себе на Ріо-Оскуро Коельо отримав звістку, від якої він мало не втратив глузд. Доктор довідався, що його сина викрав генеральський синок Себастьян Олів’єро і віддав малого П’єтро індіянам апіака — найвідсталішому, найдикішому в країні племені. Щоб він там здичавів теж, щоб забув рідну мову, батька, сестру і свій дім… А тепер П’єтро — вождь апіака, головоріз Ганкаур. Він зв’язався із Себастьяном Олів’єро, який очолює місцеву поліцію і якого прозвали Чорним Себастьяном. Вони тепер разом орудують у верхів’ї Ріо-Оскуро…

Коли президентом обрали Матаразо, доктор Коельо спробував був відшукати свого безталанного нащадка. Було послано військову експедицію в лісові нетрі, було все обшукано й перевірено, але Чорний Себастьян і плем’я апіака, як крізь землю провалилися, десь розпорошилися в сельві.

І вдруге докотилася чутка до Коельо про сина П’єтро після вбивства Матаразо, після того, як хунта повела наступ на пеонів і каучеро. Чорний Себастьян об’явився у верхів’ї Ріо-Оскуро, і тоді знову нагадав про себе вождь апіака Ганкаур.

Але ж генерали не будуть правити вічно. Гнів народний не погамувати, як не погамувати вулкана, що кожної миті ладен виплеснутися вогненною лавою. Сельва неначе зачаїлася в передчутті шквального урагану…

І ось доктор одержав звістку від Ернестіни. Його донька везла наказ закордонного центру, якого так очікували повстанці. Вона мала прибути водним шляхом. Це небезпечно, але вибору в неї не було.