Читать «Вінні-Пух» онлайн - страница 89

І в тому Оголошенні мовилося:

ОГОЛОШЕННЯ ЗУСТРІЧІ ВСІХ

ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

БІЛЯ ХАТКИ НА ПУХОВІЙ ГАЛЯВЦІ

УХВАЛЮЮТЬ ЛИЗОРЮЦІЮ

ЗЛІВА ЗА ПОРЯДКОМ НУМЕРІВ

ПІДПИС КРОЛИК

Кроликові довелося переписати все це кілька разів, поки він таки примудрився "прилизати лизорюцію", позаяк, на думку Кролика, вона мала бути прилизана. І коли й цю важку працю було закінчено, він оббігав усіх і всім прочитав свій витвір уголос. І всі сказали, що прийдуть.

— Ого-го! — сказав Іа по обіді, коли побачив, як усі гуртом посунули до його хатки,— Оце справді сюрприз! І мене також запрошено? Не може бути!

— Не зважай на Іа,— прошепотів Кролик на вухо Пухові. — Я йому ще зранку про все розповів.

Усі спитали: "Як ся маєш, Іа?"— і він відказав, що ніяк, нічого й казати, і тоді всі посідали.

А тільки-но всі посідали, Кролик знову підвівся:

— Ми всі знаємо, чого ми зібралися,— сказав він,— але я просив мого друга Іа...

— Це я,— сказав Іа.— Звучить непогано!

— Я просив його внести Лизорюцію.

І Кролик сів.

— Ну, давай, Іа,— сказав він.

— Прошу не гнати мене в шию,— сказав Іа, повільно підводячись із місця.— Прошу не нудавайкати!

Він витяг із-за вуха згорнутий у сувій папір і неквапно його розгорнув.

— Про це ніхто нічого не знає,— вів Іа далі. — Це — Сюрприз.

Він поважно прокашлявся й заговорив знову. — Одне слово, загалом і зокрема, і так далі й таке інше, перш ніж я почну, чи, краще сказати, перш ніж я закінчу, я мушу прочитатати вам Поему. Це важке слово означає... Та зараз ви самі зрозумієте, що воно означає. До нені, тобто донині, всю Поезію в Лісі творив лише Пух — Ведмідь із милою вдачею, але з розуму великою нестачею. Однак поему, яку я зараз вам прочитаю, створив Іа-Іа, тобто я, в години дозвілля. Якщо хтось забере в Крихітки Ру горіхи, а також розбуркає Сову, то ми всі зможемо насолодитися цим твором. Я називаю його навіть Віршотвором.

ВІРШОТВІPщо його створив осел Іа-ІаКрістофер Робін іде від нас.По-моєму, це так.Куди?Ніхто не знає.Але, гай-гай, на жаль,Він нас покидає!(Ось рима до слова "знає"!)Чи нас бере печаль?(Тут рима до слова "жаль"!)Авжеж, бере: за груди,За мозок і за всюди.(Чудово!А ще ж треба заримувати слово "так!"Та як?)Біда!("Біда"?)Нове з 'явилось слово,Щоб римувати знову.Біда!Не буду римувати -Полишу так стирчати!Згода?(Не так!)Не так, я бачу, легкоРядок створити вдалий,Хоч, кажуть, я й упертий,І сіна їв чимало.І краще б оце заразПочати все спочатку,Та легше все ж поставитьТут крапку, як печатку...Ні, ні!Крістофере наш Робіне,Ми всі отут твоїДруз'ї...(Не так!)Ми всі отута друзіТвоюзі...(Знов не так!)Ну, словом:Прощавай,Бувай,Та нас не забувай!(Оце вже пречудове,Та ще не все готово!)Усі ми на прощанняБажаєм тобі ща... мня... вня...(Ні, не так!)Бажаєм тобі щастяУсі ми на проща... ття... стя...(От морока, такі незграбні слова,Ніяк не хочуть ставати на місце!)Одним словом:Ми любим тебе дуже,Крістофере, наш друже,Ти справжній молодець!Кінець.

— Якщо хто хоче аплодувати,— сказав Іа, — то, прошу, час настав.

Усі дружно заплескали в долоні.

— Дякую, дякую,— сказав Іа-Іа.— Я приємно здивований і зворушений, хоча, можливо, аплодисментам і бракує належної гучності.