Читать «Вінні-Пух» онлайн - страница 74

Слово "наука" розбудило в Пухові якісь невиразні спогади.

— Там була така штука, що зветься "два-над-два",— сказав він. — Крістофер Робін якось спробував познайомити мене з нею, але нічого не вийшло.

— Що не вийшло? — спитав Кролик.

— Хто не вийшов? — спитав Паць.

Пух похитав головою:

— Не знаю,— сказав він.— Мабуть, нічого й ніхто не вийшли. А про що ми говоримо?

— Пуше,— докірливо сказав Паць,— ти що, не слухав, про що казав Кролик?

— Я слухав, але у вухо мені забилася якась пушинка. Кролику, повтори, будь ласка, все спочатку, гаразд?

Кролик завжди був готовий повторювати все що завгодно, отож він тільки й спитав, звідки йому почати повторювати, а Пух сказав, що, ясна річ, звідти, звідки йому забилася у вухо пушинка. Тоді Кролик спитав, коли ж це сталося, а Пух відповів, що він точно не знає, бо не дуже напружено слухав. Тоді у справу втрутився Паць. Він пояснив, що вони просто хотіли придумати, як приструнчити Тигру, бо, хоча й усі вони дуже його люблять, та ніхто не стане заперечувати, що Тигра так розстрибався, що став нестерпним вискочнем.

— А-а, розумію,— сказав Пух.

— Він так розстрибався, аж далі нікуди,— сказав Кролик,— і ось тепер він у нас пострибає.

Пух спробував щось придумати, але в голову йому лізло таке, від чого марно було б чекати користі. І він тихенько засопів собі під ніс таку пісеньку:

Якби Кроликбув з Тигру завбільшки -і завдовжки,й заввишки,й завширшки,А сам Тиграбув з Кузьку завбільшки -чи завменшки,завтоншкий завнижки,То ніякі вже ігрибаламутного Тигрине лякали б ніскількидруга Кролика...ТІЛЬКИ,Якби Кролик був зростом,як кішка,Ну, а Тигра... а Тигра,як... мишка.

— Що там Пух сопе? — спитав Кролик.— Щось розумне?

— Ні,— сумно відповів Пух.— Безрозумне.

— Ну, а я вже придумав Думку,— сказав Кролик.— Ось яку: ми візьмемо Тигру в далеку подорож, заведемо його туди, де він ніколи не був, і начебто загубимо його там, а наступного ранку знову його розшукаємо, і тоді — згадаєте мене! — тоді Тигра буде вже зовсім не той, що був.

— Чому? — спитав Вінні-Пух.

— А тому, що він стане Скромним Тигрою. Тому, що він стане Сумним Тигрою, Смирним Тигрою, Маленьким і Ввічливим Тигрою, саме таким, який повсякчас повторює: "Ой Кролику, який же я радий тебе бачити!" — Ось чому.

— А чи буде він радий бачити мене й Паця?

— Аякже!

— Це добре,— сказав Пух.

— Тільки я не хочу, щоб він увесь час був сумний,— завагався Паць.

— Тигри ніколи не бувають весь час сумні,— пояснив Кролик.— Вони навдивовижу швидко знову стають веселі. Я питав у Сови, — просто так, щоб упевнитись,— і вона мені точно сказала, як швидко вони звеселяються. Але якщо нам пощастить примусити Тигру побути Маленьким і Сумним бодай п'ять хвилин, ми вже зробимо добру справу.

— А що сказав би на це Крістофер Робін? — спитав Паць.

— Ось що,— сказав Кролик.— Він неодмінно сказав би: "Пацику, ти зробив добру справу. Я б і сам її зробив, та мені дуже ніколи. Спасибі тобі, Пацику. І Пухові також спасибі".

Паць страшенно цьому зрадів й остаточно повірив, що вони затіяли добру справу, а якщо в ній, окрім Пуха, бере участь ще й Кролик, то це вже така добра справа, в якій може взяти участь навіть Малесенький Паць, і при тому він навіть може напередодні спокійно спати.