Читать «Вінні-Пух» онлайн - страница 70

— Ні,— сказав Пух.

— Мабуть, моя десь застрягла,— сказав Ру.— Кролику, в мене палочка-застрягалочка! Пацю, а твоя палочка — застрягалочка?

— Вони завжди пливуть довше, ніж вам здається,— сказав Кролик.

— Пацю, он твоя!.. — раптом сказав Пух.

— Моя сірувата,— сказав Паць, не наважуючись перехилятися далі, щоб не впасти в Річку.

— От, от! Я бачу саме її! Вона пливе в мій бік.

Кролик вистромився далі за всіх, виглядаючи свою паличку; Крихітка Ру підскакував, мов гумовий, і все наспівував:

Палочко, палочко,люба застрягалочко!Приплинь, приплинь,до мене прилинь!

А Паць страшенно розхвилювався, бо з'явилася тільки його паличка, а це означало, що він виграє.

— Випливає! Он вона, о-о-н! — сказав Пух.

— А ти певен, що то моя? — схвильовано кувікнув Паць.

— Звичайно, певен, бо вона сіра. І велика. Ось вона підпливає! Дуже, дуже велика і... сіра... Ой, ні, це не вона. Це — Іа...

З-під мосту справді виплив Іа-Іа.

— Іа! Іа-а! — загукали всі разом.

Спокійно і незворушно, задерши до неба всі чотири ноги, Іа-Іа повагом плив за течією.

— Та це ж наш Іа! — захоплено запищав Крихітка Ру.

— Невже? — озвався Іа. — А я все думав: "Хто ж це такий?" — Іа потрапив у невеличкий вир і тричі обкрутився на одному місці.

— Я зовсім не знав, що ти також граєшся,— сказав Крихітка Ру.

— Я не граюся,— відповів Іа-Іа.

— Іа, що ти там робиш? — спитав Кролик.

— Можеш відгадувати до трьох разів, любий мій Кролику. Рию нірки в землі? Не вгадав. Скачу по гілках молодого дуба? Теж не вгадав. Чекаю, щоб хтось допоміг мені вибратися з Річки? Точно! Дайте Кроликові час подумати, і він завжди все відгадає!

— Ой Іа! — з розпачем вигукнув Пух.— А що ж ми... я хочу сказати, а як же ми... ти гадаєш, якщо ми...

— Саме так, — сказав Іа-Іа.— Одна з твоїх думок буде цілком слушна. Дякую тобі, Пуше.

— Диви, диви! Він крутиться на одному місці! — сказав Крихітка Ру, до нестями захоплений таким цікавим видовищем.

— А чом би й ні? — холодно озвався Іа-Іа.

— І я теж умію плавати! — гордо сказав Крихітка Ру.

— Тільки не крутячки,— відповів Іа-Іа.— Крутячки набагато важче. Сьогодні я взагалі не збирався плавати,— вів далі Іа, повільно обертаючись у тихому вирі,— та коли вже так сталося, то невимушене обертання справа наліво... чи, точніше, зліва направо — це моя особиста справа.

Настала тривала мовчанка, поки всі думали.

— Здається, я щось придумав,— озвався нарешті Вінні-Пух.— Але я не певен, що це те, що треба.

— Я теж,— сказав Іа-Іа.

— Кажи, Пуше,— сказав Кролик.— Що ти там придумав?

— Ну, якщо ми всі разом кидатимемо в річку каміння і все таке інше з одного боку, то здіймуться хвилі, які приб'ють Іа-Іа до берега.

— Це просто чудова думка,— сказав Кролик, і Вінні-Пух знову повеселішав.

— Дуже чудова! — сказав Іа.— Коли я захочу, щоб мене прибили, Пуше, я про це обов'язково повідомлю.

— А що, як ми ненароком поцілимо в Іа? — занепокоєно спитав Паць.

— Або що, як ми ненароком не поцілимо в нього? — сказав Іа.— Добре обміркуйте всі ці можливості, Пацику, перш ніж почнете розважатися.