Читать «Молодший брат сонця (на украинском языке)» онлайн - страница 16

Затурчав мотор, i Девiд тiльки тепер помiтив машину, що пiдкотила до самiсiнької веранди.

- Хелло, док! - змахнув рукою бос, вiдчинивши дверцята. - До нас прибула пiдмога!

З машини вискочив мiцної статури чоловiк i привiтався легким нахилом голови.

- Прошу, заходьте, - приховуючи досаду, сказав Девiд, i обидва прибульцi загупали по дерев'яних схiдцях.

Террi не виходила iз спальнi, для Девiда це було краще, анiж терпiти її мовчанку при стороннiх. Вона й до зв'язкiвця, який сьогоднi лагодив телефонний апарат, не обiзвалася. А цi високопоставленi персони були б шокованi.

Розташувалися в кабiнетi. Димлячи сигарою, бос знову повторив:

- Пiдмога прибула. Оце ось, док, призначили вам ще одного помiчника. Познайомтесь. Фiзик-теоретик i... експериментатор.

Пiдвiвшись, вони потиснули один одному руки i знову посiдали. Бос попихкував сигарою.

- Сподiваюсь, ви спрацюєтесь. Дафф має великий досвiд роботи на прискорювачах...

Дафф зобразив усмiшку на сухорлявому лицi:

- Менi буде приємно працювати пiд керiвництвом такого славетного вченого...

"Усмiхається, а в очах - крижини, - подумав Девiд. - I виправка... Одягнений занадто акуратно як для вченого..." Новенький чомусь викликав настороженiсть i... антипатiю. В його мовi чулося багато фальшi, награностi. Розмова, як i слiд було сподiватися, точилася навколо нової серiї пiрамiд.

В теоретичних питаннях Дафф орiєнтувався добре, але все ж недостатньо, i це порадувало Девiда, бо вiн не збирався нiкому i нi за яких обставин розкривати хiд винайденої ним реакцiї. А той якраз i вiв розмову в цьому напрямку.

- Я дещо читав про вашi дослiдження, - казав новоприбулий, - але публiкацiї, зрозумiла рiч, дуже скупi... А цiкаво! От хоча б магнiтна сiть... Як вам удалося домогтися її стабiльностi? Цього ви, звичайно, не розшифровуєте...

"I не скоро розшифрую, - думає Девiд, - аж поки ситуацiя в свiтi не змiниться на краще",

Бос кидав на нього пильнi погляди, немов хотiв пронизати, зазирнути в глибину його мозку. Та Девiд увесь час був насторожi, не проронив жодного випадкового слова, навiть мiмiкою, виразом обличчя не виявив своїх потаємних думок. Це буле схоже на химерну гру в карти, коли один має козиря, а двоє навiть не знають, який той козир.

Закiнчили розмову при свiтлi. Наперекiр домаганням боса, Девiд заявив, що розпочне роботу над новою серiєю лише пiсля того, як буде пiдписано контракт, одержано технiчну документацiю i... пiдтвердження банку iз Швейцарiї про одержання ста мiльйонiв доларiв на його рахунок.

- От вам i вчений, - бурмотiв бос у машинi, - та вiн переплюне всякого бiзнесмена!

- Нiчого, - потер долонi Дафф, - ми пiдберемо до нього ключi...

А Девiд зайшов до Террi i проголосив довжелезний монолог:

- Уявляєш? Комедiя з перевдяганням! Я одразу вiдчув, що цей Дафф вiйськовий. Мабуть, ще вчора був у погонах. Фiзикою, певне, зайнявся недавно, коли одержав завдання... Хочу знати, яке завдання?

- Комедiя пер... пер-р... - обiзвався Ара.

Террi мовчки встала з крiсла, кинула на нього журнал, який читала перед тим, i пiдiйшла до скляних дверей. Надворi шумiв дощ, краплi миготiли в променях лiхтарiв, над теплим камiнням здiймалася легка пара.