Читать «Подружжя по сусідству» онлайн - страница 135

Що за атракціон тоді почався! Вони покладали великі сподівання на день обміну і втратили їх знову. Проходили через горе і страх за доньку й онучку, через переживання за чутливий емоційний стан Анни.

А потім… наступив сьогоднішній вечір.

Вона тільки сьогодні усе зрозуміла. Для неї шоком було почути, як Марко визнає, що сам забрав Кору. Ще більшим шоком — почути, що Марко звинувачує її чоловіка в тому, що це він усе влаштував. Але потім, коли вона обіймала свою розбиту горем доньку, пазли почали складатися у жахливу картину.

Грандіозний план Річарда. Влаштувати викрадення. Підставити підніжку Марко. Куди поділися п’ять мільйонів? Вона була цілком упевнена, що Річард їх десь заховав. А ще є два мільйони, які стоять напоготові у глибині вбудованої шафи в передпокої, в іншій спортивній сумці, чекаючи наступної спроби. Вона не бачила записки та мобільника. Річард сказав їй, що знищив їх.

Річард збирався поцупити в неї сім мільйонів під приводом того, що ці гроші потрібні йому для порятунку онучки від викрадачів. От сучий син.

І все заради того, аби піти від неї до цієї жахливої Синтії.

Мало, що він був невірним, що лишав її заради жінки віком її доньки. Мало, що намагався забрати її гроші. Але як він посмів завдати такого болю своїй доньці?

І де її онучка?

Вона дістає свого мобільника й телефонує детективу Ресбаку. Їй є що йому розповісти.

А також їй хотілося б побачити фотографію цього чоловіка, Дерека Гоніґа.

Анна проводить безсонну ніч у своїй старій кімнаті, у своєму старому ліжку. Усю ніч вона лежить із розплющеними очима, дослухаючись та думаючи. На вершині айсберга болю від утрати дитини вона відчуває біль від того, що всі її зрадили. Її зрадив Марко, зігравши свою роль у викраденні. Зрадив батько — зігравши свою, ще нікчемнішу, якщо здогади Марко правильні. А вона певна, що Марко має рацію, тому що батько заперечує знайомство з Дереком Гоніґом. Якби батько не був причетний до викрадення Кори, то нащо б йому стверджувати, що він не знає Гоніґа. Відповідей у нього не було. Тож коли він у неї запитав, вона вдала, що не впізнала Дерека, що ніколи доти його не бачила.

Їй цікаво, що знає — чи підозрює — мати.

Анна ледве не зіпсувала все вчора, на початку. Але потім вона взяла себе в руки і згадала, про що вони домовлялися. Їй шкода Марко — хоча й не дуже, враховуючи, що він наробив, — за те, що вчора вночі вона нічого не сказала, але вона хоче знову побачити дитину. Вона цілком упевнена, що бачила загиблого раніше, кілька разів, у цьому будинку, багато років тому. Вони з батьком розмовляли на вулиці, на задньому подвір’ї під деревами, пізно вночі, коли вона вкладалася спати. Вона спостерігала за ними з вікна. Вона ніколи не бачила, щоб Дерек пив коктейль біля басейну ані з батьком, ані з матір’ю, ані з кимось із присутніх. Він завжди приходив пізно, затемно, і вони йшли до дерев поговорити. Дитиною вона інстинктивно розуміла, що вони щось приховують і що питати про це не варто. Якими речами вони займалися тоді, якщо тепер викрали її дитину? На що здатний її батько?