Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 89

Тарас Кузьо

Проте щоб це виглядало не так химерно, російські мас-медії повторили нісенітницю, що вперше виринула на поверхню за рік до того — про те, що український парламент буцімто вимагає від Монголії компенсації за «геноцид українського народу», вчинений у XIII столітті ханом Батиєм, онуком Чингісхана. Оприлюднивши «деталі» вигаданої претензії на компенсацію, російським телеглядачам і читачам друкованих медій повідомили, що голова монгольського парламенту нібито відповів на українські вимоги, заявивши, що його країна виплатить відшкодування лише безпосереднім жертвам хана Батия та членам їхніх родин. Химерні твердження оприлюднили, зокрема, державний інформаційний телеканал «Россия 24», канал РЕН ТВ, державне інформагентство «РИА Новости», видання «Известия», «Независимая газета» і «Комсомольская правда» та багато інших російських ресурсів. Мета фальшивки полягала в тому, щоб виказати насмішку та російське шовіністичне презирство до України як збанкрутілої держави, що спроможна існувати лише за рахунок іноземних грошей.

Заклик Росії до створення міжнародного трибуналу для розслідування «українських злочинів» на Донбасі був нещирим і не мав шансів на втілення; зрештою, Росія голосувала проти формування трибуналу ООН, покликаного розслідувати знищення малазійського авіалайнера рейсу MH17, в результаті якого загинули 298 невинних цивільних осіб. Вимоги Росії не стали більш правдоподібними і завдяки публікації книжки «Трагедія південного сходу України: Біла книга злочинів», де вже на обкладинці було використано фальшиву світлину.

Демонізація захисту Україною її незалежності також спиралася на стереотипи щодо українців, які культивувалися в попередні роки путінського правління — наприклад, про те, що українці не мають атрибутів справжньої нації (як Путін свого часу переконував Джорджа Буша), а українська незалежність штучна, бо існує лише завдяки допомозі США, НАТО та ЄС, що прагнуть послабити Росію. Путін стверджував, що російські маріонетки воюють не з українською армією, а з «іноземним легіоном», підтримуваним НАТО, а російське телебачення неодноразово брехало, наче війська НАТО вбудовано в українські збройні сили. Російські бойовики, вирушаючи на війну в Україні, казали, що роблять це, щоб допомогти своїм «російським братам», які протистоять українським воякам, оснащеним натовською зброєю, і воювати проти польських найманців. Коли голландський журналіст Стефан Гайбоом запитав у російських маріонеток на Донбасі, чому вони використовують термін «фашист», співрозмовники не змогли розтлумачити значення цього стереотипу, пояснити, хто такі фашисти і звідки вони взялися; вони лише повторювали фразу: «Фашисти й бандерівці — це одне й те саме!».