Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 120

Російські націоналісти називають «жидами» ключових українських політиків, як-от Порошенка, Яценюка та Ігоря Коломойського. «Антимайданівські» веб-ресурси пов’язують євреїв із крайніми українськими націоналістами, використовуючи заголовки на кшталт «Смерть жидобандерівцям!» та посилаючись на зображення еталонного «жидобандерівця» Коломойського у відповідній футболці й інші подібні образи. Як говорив один із російських бойовиків, «його головний аргумент проти України полягає в тому, що “вами керують євреї”».

У 2014–2016 роках статті, інтерв’ю та коментарі подібного спрямування публікувалися у провідних російських ЗМІ, російських націоналістичних виданнях та медіях угруповань «ДНР» і «ЛНР». Антисемітські інсинуації також були задіяні під час персональних конфліктів між очільниками російських маріонеток. Ці публікації дають нам змогу проаналізувати сучасний російський антисемітизм та його прояви на окупованому Донбасі, які у певних випадках зраджують його спадкоємність щодо традиційного радянського антисіонізму:

1. Конфлікти між очільниками російських маріонеток, як персональні, так і пов’язані із суперечками з приводу бізнесу та корупції, іноді змушували їх вдаватися до антисемітських інсинуацій. Так, Олександра Ходаковського, який дезертирував із загону СБУ спеціального призначення «Альфа» до проросійських сил і був призначений командувачем батальйону «Восток» («Схід»), звинуватили в тому, що він — спеціально підготовлений агент ізраїльського «Моссаду», засланий у керівництво «ДНР» для здійснення диверсій та зриву військових операцій. Начебто будучи «євреєм і громадянином Ізраїлю», він «діяв у відповідності з Торою». Пропаганда конкурентів Ходаковського зображала його із зіркою Давида на лобі.

2. Ще 2004 року для означення євреїв, які підтримували Помаранчеву революцію, почав застосовуватися термін «жидо-бандерівці». Цих євреїв звинувачували в тому, що вони буцімто є зрадниками, які запродалися українській «націоналістичній» опозиції. У 2014 році російські націоналісти знову взялися стверджувати, що в результаті Євромайдану «жидо-бандерівці захопили владу в Україні». Втім, в українському суспільстві та медіапросторі цей термін набув здебільшого схвально-іронічного звучання.

3. Лунають звинувачення у підтримці київських «фашистів» на адресу масонів Європи і США.

4. Триває роздмухування образу єврейських «ворогів». Очільники «ДНР» та «ЛНР» заявляли в Москві, що внутрішньоросійська «п’ята колона» переважно складається з євреїв.

5. Наголошується на начебто єврейському походженні політиків, які підтримували Революцію гідності. Звучать ірраціональні заяви про політичну спілку між сіоністами й антисемітами, начебто створену лідерами Євромайдану, більшість із яких буцімто мають «єврейське коріння».

6. Проводиться думка про те, що Євромайдан був влаштований євреями з України та з-за кордону, в тому числі з Ізраїлю.

7. Речники відродженого радянського антисіонізму стверджують, що євреї не бояться антисемітизму й толерантні до нацистів, якщо ті не перешкоджають їхнім діловим інтересам.