Читать «Пригоди. Подорожі. Фантастика - 80» онлайн - страница 7

— Але ж ми не з тим прийшли, — спробував я заспокоїти його. — Бачте, ми й протокол не ведемо.

— Той, з ОБХСС, теж казав: “Підпишіть, і більше нічого не треба”. Тепер я вже зуби проїв на цьому, шановні! Ви що, надумали мої нерви випробувати? Нічого я вам не скажу і не підпишу… ніяких паперів…

— Навіть коли мова про вбивство? Зрозумійте, не через двадцять грамів кебабу!

— Про вбивство? Яке вбивство?!

Я розповів йому про обставини, що примусили нас узятися за розслідування.

— Так-так, — уважно вислухавши, мовив він. — Чому я? ви одразу не сказали про це?

— Ви щось знаєте?

— Ні, але вам не довелося б витрачати на мене стільки часу.

Загалом, цей візит не додав до того, що я знав, нічого нового. А знав я поки що дуже мало.

Наступного дня після роботи я вирішив побувати на Норкському житловому масиві, цього разу в пенсіонерів.

Смеркало, коли я підійшов до будинку, в якому мешкали пенсіонери. Двері відчинила гарненька голубоока дівчина років вісімнадцяти.

— Вам кого? — запитала вона.

— Господаря квартири.

— Сурику, це до тебе, — гукнула вона. З квартири долинав веселий галас.

— Сурику! — знову покликала дівчина і звернулася до мене: — А ви заходьте.

Біля дівчини виріс юнак.

— Мені треба поговорити з вашим дідом, Сурику, — мовив я.

— Його немає вдома. А ви заходьте, будь ласка. Дідусь з бабусею пішли, але незабаром повернуться.

— Далеко пішли?

— В гості.

— Тоді я іншим разом, — сказав я і взявся за ручку дверей, та Сурик з дівчиною затримали мене:

— Не йдіть! Дідусь скоро повернеться. Він сердитиметься, коли дізнається, що я не втримав гостя.

— Прошу, заходьте, — запросила дівчина.

Я зайшов. У кімнаті за столом сиділа молодь. Побачивши мене, всі замовкли. Та вже за якусь хвилю знову весело загомоніли. Хрипкувато виспівував свої знамениті блюзи Луї Армстронг.

— Фреде, це дідусів знайомий, посунься. Елю, розваж гостя, — розпорядився Сурик, посадивши мене поруч з дівчиною, а сам подався на кухню.

Голубоока Еля поставила переді мною келишок. Фред обережно взяв пляшку і налив горілки. Коли пісня скінчилася, Фред підвівся: