Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 42

Марнотратний триб життя та розваги місцевої аристократії лягли в основу багатьох захопливих історій. Так, книжка аль-Шабустина «Кітана аль-Діярат» («Монастирська книга») — це своєрідний тур кращими гостьовими будинками Багдада, багато з яких належали християнам.

Містяни зустрічалися у приватних садах біля лазень. Будинки багатіїв були оточені подвір’ями, що слугували центрами суспільного життя. Сади прикрашали павільйонами, шатрами та килимами. Доглянуті стежки в садах простиралися серед ароматних трав, троянд і квітучих апельсинових дерев. Саме життя було наче танок з-поміж троянд, особливо коли до свята долучалися співці та поети.

Час від часу люди збиралися у будинках для навчання. Учитель та учні сідали колом на килим, запалювали масляну лампу, пригощалися вином і фруктами. Курилися ароматичні пахощі. Коли було досхочу розказано й обговорено, виносили лютню і кожен по черзі починав грати та співати. Коли наставав час спати, спекотними літніми місяцями багато хто обирав місцем для сну дах власного будинку. Побудованих із саману одноповерхових будинків із пласким дахом у Багдаді була сила-силенна.

Вочевидь Багдад був у X ст. найбільшим містом у світі та першим в історії людства мегаполісом із населенням понад мільйон мешканців. Тож як Багдад став таким визначним і космополітичним містом?

Захоплення влади і нова династія

У 661—750 рр. арабським світом правила династія Омейядів із Дамаска. Нащадок Аббаса, дядька пророка Мухаммеда, Абу аль-Аббас здійняв у 746 р. повстання та проголосив себе халіфом. У 750 р. його загони перемогли війська Омейядів у битві на берегах річки Великий Заб, притоки Тигру. Абу аль-Аббас зійшов на престол і відтак започаткував правлячий рід Аббасидів.

У 762 р. брат і наступник аль-Аббаса, аль-Мансур, вирішив побудувати Багдад як нову столицю халіфату. Халіф мудро визначив місце його розташування. Багдад було засновано там, де ріка Тигр розливається завширшки на понад триста метрів. Поблизу міста проходив Хорасанський шлях, що з’єднував караванові шляхи з Єменом, Сирією та Єгиптом. Від Анбарських воріт побудували міст над каналами до Євфрату, другої великої ріки.

Караванові шляхи та водні канали забезпечували торгові місця біля міських воріт купцям і товарам, що прибували постійним потоком. З Африки везли золото та слонову кістку, з півночі — хутро. У багдадців також були налагоджені міцні зв’язки зі Сходом. У порту Багдада стояли сотні торгових кораблів, зокрема китайські джонки. Тільки в китайському місті Гуанчжоу (Кантон) у IX ст. мешкало понад сто тисяч арабів, персів і євреїв. Вони прибували туди на арабських торговельних суднах. Торгові зв’язки надихнули багдадських поетів на складання історій про Синдбада Мореплавця.