Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 40

Паталіпутра була столицею імперії Гуптів аж до її краху в 540 р. Місто здебільшого перебувало в руїнах, коли китайський буддійський монах Сюаньцзан відвідав його у 637 р. У 1541 р. місто отримало сучасну назву Патна, коли афганський правитель Шер-Шах Сурі, можна сказати без перебільшення, відбудував його наново.

Попри все, багатьма століттями пізніше індійські цифри та інші винаходи потрапили туди, де їх сприймали із захопленням, — до горну нової культури, Багдада.

Багдад. Місто миру

Нам не слід соромитися визнання чи здобуття істини, хоч би звідки вона походила. Для шукача істини немає нічого кращого за саму істину, і не слід нехтувати істиною і зверхньо дивитися на тих, хто її висловив або передав: істиною нікого не можна принизити — навпаки, істина ушляхетнює кожного.

Аль-Кінді

^{Місто тисячі і однієї ночі було в IX ст. визначним центром торгівлі та науки.}

Коли великий візир Ізноугуд зажадав стати халіфом, він зазіхає на місце доброго правителя Гаруна Ель Пуссаха. В одній з найвідоміших у світі збірці казок «Історії тисячі й однієї ночі» згадуваний халіф, вбраний у біле, розважається на вулицях Багдада, поряд із ним — вірний радник Бармакід. Прообраз халіфа, Гарун аль-Рашид, не був настільки приємним, як його змальований казковий образ, утім, Багдад однаково був визначним центром торгівлі, науки та мистецтва свого часу.

Гарун аль-Рашид навряд чи повірив би своїм очам, якщо побачив би власне місто сьогодні, після доби деспотичного правління Саддама Хусейна, після численних військових конфліктів і терористичних актів. За сумною іронією долі, 1300 років тому, коли Багдад було засновано, йому дали назву Мадінат аль-Салаам — «Місто миру». Пізніше Багдад змінив ім’я, взявши назву сусіднього селища.

Гарун аль-Рашид народився за часів так званої Золотої доби ісламу, коли митці, інженери, вчені, поети та купці надихали одне одного до створення нового світосприйняття, запозичуючи традиції Вавилонії, Риму, Греції, Індії, Персії, Єгипту, Північної Африки та Візантії.

Для Багдада та інших розвинених міст регіону розташування на берегах двох великих рік, Тигру та Євфрату, виявилося одночасно благословенням і прокляттям. Місцевість між Тигром і Євфратом родюча та благодатна. Не дивно, що Едемський сад, за переказами, перебував саме тут. Звідси до інших мов увійшло слово «рай», що авестійською перекладається як «захищений сад». Завдяки Тигру та Євфрату ця територія дістала свого часу грецьку назву Месопотамія, тобто «Земля між ріками». Завдяки своєму розташуванню в Едемському саду Багдад отримав змогу користуватись іригаційними системами та каналами, збудованими за часів попередніх культур.