Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 12

^{Анаксимандр першим із греків намалював карту світу, утім, про неї більше нічого не відомо. Карта Гекатея, що мешкав у VI ст. до н. е. в тому ж Мілеті, вигравійована на мідній пластині, була, певно, подіб­ною. Греки називали світ, заселений людьми, Ойкуменою. Відомий їм світ закінчувався на заході Геркулесовими стовпами (Гібралтар), а на сході рікою Інд} 

Згадувана Геродотом карта, очевидно, була оновленою версією карти Анаксимандра. Пізніше її вдосконалив житель того ж міста, молодший сучасник Анаксимандра Гекатей.

Гекатей Мілетський створив одну з найточніших на той час карт світу. Він був першим, хто використав у своєму дослідженні слово «історія». Гекатей був також, очевидно, першим, хто намагався писати суто прозові історичні статті та використовувати критику для розмежування міфів та історичних фактів. Він змальовує народи та міста Греції і Середземного моря у творах Historiai та Periēgēsis («Навколо світу»), які вільно цитував письменник сусіднього міста Галікарнаса Геродот. Останнього романтично нарікають батьком історії.

Крезова монета

Колонії Мілета значно розширили міжнародну торгівлю. Ще більше пожвавили її карбовані гроші, винахід, запозичений із сусідньої країни Лідії у VII ст. до н. е. Лідійські майстерні почали використовувати електрум, металічний сплав, що містить шістдесят відсотків золота та сорок відсотків срібла. Цар Лідії Крез ввів до загального обігу перші справжні металеві гроші з офіційним співвідношенням металів і вагою. Карбовані гроші зробили багатими Лідію та її царя Креза. За часів його правління Лідійська держава охоплювала територію від Середземного до Чорного моря. Зрештою, Крез став символом фантастичного багатства. Саме його ім’я стало настільки унікальним, що мало хто після цього наважувався назвати свою дитину Крезом, через побоювання зурочити.

Очевидно, що Мілет став першим грецьким містом, де використовували карбовані гроші. Мілетські монети прикрашали голова лева та зірка, символи храму Аполлона у місті Дідімі. Припускають, що за автентичність грошей відповідали служителі дідімського храму. Карбовані гроші поширилися з Мілета на решту грецького світу приблизно у 550 р. до н. е. У Мілеті також винайшли загальний стандарт ваги для грошей, що зробило валюту легкою для обміну з сусідніми містами.

Утім, валютні стандарти ринку ще довго не були загальноприйнятими. Гірку розповідь про валютні спекуляції знаходимо у творі Polypragmon («Клопотун») іонійського поета Діфіла (Смірна, IV ст. до н. е.):

«Коли питаєш, скільки коштує морський окунь, він відповідає: десять оболів, але не каже, яких саме оболів. Коли потім платиш сріблом, він примушує тебе платити егейськими монетами. Але якщо йому доводиться давати тобі решту, він платить аттичною валютою і кожного разу вимагає плату за обмін валют».

Незважаючи на валютні спекуляції, економіка, заснована на грошах, підвищила рівень життя. Жорсткість і повільність бартеру були відсутні. Дрібні монети було легко носити з собою, проте так само легко і сховати. Завдячуючи сплаву металів було важко підробити зовнішній вигляд монет. Грошова економіка значно розширила роздрібну та гуртову торгівлю. Ремісники та фермери навчилися спеціалізуватися на певних товарах, і подібні до Мілета міста перетворилися на центри торгівлі. Спеціалізація підвищувала професійність, заможність і обізнаність.