Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 11

Відносини Мілета з іншими сусідніми державами також були відносно гарними. Коли інші іонійські міста потрапили під ярмо Лідії, тиран Мілета Фрасибул уклав союз із царем Лідії Аліаттом з метою завершення війни. За свідченням автора твору «Історія» Геродота, союз був надзвичайно вигідним для Мілета. Водночас Мілет зберіг свою незалежність, на відміну від більшості інших міст Іонії. Незалежне положення Мілета зберігалося також за часів сина та наступника Аліатта царя Креза (560—546 до н. е.). Коли цар Персії Кир завоював Лідію, Мілету знову пощастило зберегти гарні відносини з новими сусідами. Він був єдиним містом Іонії, з яким Кир був готовий укласти угоду.

Фрасибул налагодив також дружні відносини з Єгиптом. У 620 р. до н. е. мілетці заснували торгове місце у Навкратісі, розташованому в дельті Нілу. Найімовірніше, це відбулося завдяки домовленості між Фрасибулом і фараоном Нехо, що правив Єгиптом у 610—595 рр. до н. е. Мілетці заснували сорок колоній на узбережжі Чорного, Мармурового морів та в Єгипті. Товари з Африки й Аравії отримували з Навкратіса. У колоніях на Чорному морі ловили тунця, а в Борисфені (сучасна ріка Дніпро, що впадає в Чорне море) — осетрів. У гирлі ріки можна було легко добувати сіль, тому солена риба стала важливим товаром. Немає свідчень про те, що Мілет був центром работоргівлі, проте торгові кораблі, очевидно, привозили також рабів.

У колоніях видобували метали, зокрема, залізо, срібло та золото. Страбон, грецький географ початку нашої ери, зазначає, що золото намивали у річці Фасіс коритами та шкурами. Ріка Фасіс протікає у Грузії і зараз відома під назвою Ріоні. За легендою, Ясон та аргонавти також піднімалися по цій річці. Згідно з античною міфологією, перед початком Троянської війни Ясон разом зі своїм загоном подорожував на північ на кораблі Арго. Страбон припускає, що легенда про пошуки золотого руна Ясоном та аргонавтами могла походити від торгових подорожей мілетців до Чорного моря, де вони бачили місцевих видобувачів золота.

Мілет був відомий своїми товарами, наприклад, пурпуровою фарбою, меблями та виробами з шерсті, зокрема килимами. Торгували також збіжжям, інжиром і оливковою олією. Мілетці були майстерними купцями, у справах брали участь навіть філософи. Аристотель зазначає, що Фалес викупив усі преси для оливок у Мілеті та на Хіосі і гарно заробив на оливковій олії.

Коли економіка зростала, розширювалася також картина світу. Мілетський філософ Анаксимандр, що багато подорожував і цікавився географією, впорядкував одну з перших карт світу. Показово, що перші якісні карти світу та географічні дослідження були зроб­лені саме в Мілеті.

Геродот зазначає, що коли мілетці припливли до Спарти, у них була із собою вигравійована на мідній дошці точна карта світу. Вони надали спартанцям детальні відомості про всі відомі народи, ріки й «усе море».