Читать «Керрі» онлайн - страница 83

В: Десь о десятій вечора в п’ятницю. Я добре зголоднів, тож вирішив піти до закусочної та вкинути чогось тримненького.

П: Вас лишили одного у відчиненій камері?

В: Аякже. Я пречудовий хлопець, коли тверезий. Знаєте, одного разу…

П: Просто розкажіть Комісії, що сталося після того, як Ви вийшли з камери.

В: Пожежна сирена завила, от що сталося. Налякала мене до ісусиків. Я не чув, щоб та сирена вила вночі, відтоді, як закінчилася В’єтнамська війна. То я побіг нагору, і, чорти його батька-матері, в кабінеті нікого не було. Тут я кажу собі, чорте грішний, ото вже Плессі за це перепаде. Там завжди має хтось вахтувати на випадок, якщо хтось подзвонить. Тож я підійшов до вікна й визирнув надвір.

П: З того вікна видно школу?

В: Аякже. Вона через дорогу стоїть, за півтора квартала. Коло неї бігали й кричали якісь люди. Отоді я й побачив Керрі Вайт.

П: А Ви бачили Керрі Вайт раніше?

В: Нє.

П: То як же Ви зрозуміли, що то вона?

В: Це важко передати.

П: Ви її чітко бачили?

В: Вона стояла під ліхтарем, коло пожежного гідранта на розі Мейн і Спрінг.

П: І щось сталося?

В: Здається, таки сталося, Бог його зна. Увесь верх гідранта вибухнув на три боки. Вліво, вправо і в небеса.

П: О котрій годині сталася ця… гм… несправність?

В: Десь за двадцять одинадцята. Ніяк не пізніше.

П: Що сталося потім?

В: Вона рушила в центр. Виглядала вона жахливо, містере. На ній була якась сукня для вечірки чи що там від неї залишилось, і вона вся змокла через той гідрант, і вся була в крові. Наче щойно виповзла з якоїсь аварії на дорозі. Але вона либилася. Ніколи не бачив такого посміху. Як смерть либилася. І вона знай дивилася на свої долоні й терла їх об сукню, намагалася зчистити кров, думаючи, що та ніколи не змиється, думаючи, як вона затопить кров’ю все місто й змусить їх поплатитися. Жахлива картина.

П: Звідки Ви могли знати, про що вона думала?

В: Не знаю. Не можу пояснити.

П: Мені хотілось би, аби Ви надалі трималися тільки того, що бачили, містере Квілен.

В: Добре. На розі Ґрасс-плази стояв ще гідрант, і він також рвонув. Цього разу я все бачив краще. Ті дебелі гайки з боків відкручувалися самі. Я бачив, як воно сталося. Він розірвався, як і попередній. І вона раділа. Казала собі, що зараз влаштує їм душову, що… ой-ой, пробачте. Тоді над’їхали пожежні, і я випустив її з очей. До школи під’їхала нова пожежна машина, вони кинулися до тих гідрантів і побачили, що води їм не буде. Їхній шеф Бертон надривався від крику, а тоді школа вибухнула. О Господи.

П: Ви виходили з поліційного відділка?

В: Так. Я хотів розшукати Плессі й розказати йому про навіжену дівку й про ті гідранти. Я зиркнув на «Амоко» й побачив таке, від чого кров у жилах застигла. Усі шість шлангів лежали зняті зі своїх гачків. Тедді Дюшам, що раніше тримав ту заправку, помер ще в 1968, Боже його помилуй, але його малий завжди щовечора замикав колонки так само, як сам Тедді робив раніше. Кожен із підвісних замків висів на розламаній дужці. Шланги лежали на асфальті, а на кожній колонці була ввімкнена автоматична подача. Бензин лився на тротуар і дорогу. Царице небесна, коли я то побачив, у мене яйця сховалися в тіло. Тоді я побачив якогось мужика, що перся з запаленою цигаркою.