Читать «Найближчий» онлайн - страница 32

12

— Несподіванка! — гукнув Реза з дальнього кінця майданчика для відвідувачів. На руках у нього був малюк.

Кейт нерішуче наблизилася.

— Це справді він?

Вона відразу пошкодувала про ці слова, що так необережно їй вихопилися, але якщо Реза й почув у них щось більше, ніж фігуру мови, він жодним чином цього не показав.

— Як же ж він виріс, — додала Кейт.

— О так. Я його відгодовую, щоб віддати в школу сумо.

Він посміхнувся і простягнув Майкла їй.

Кейт завагалася, боячись, що дитина не впізнáє її, адже минуло так багато часу. Проте хлопчик спокійно дивився їй в лице і жодним чином не протестував, коли вона врешті взяла його на руки.

Вони сіли всі разом на лавочку.

— Твоя борода геть вийшла з-під контролю, — промовила Кейт до Рези.

— Але ж тобі це подобається, чи не так?

— Це допомагає. — Цей прийом запропонував невролог, і воно, схоже, працювало. Новий Реза нагадував їй старого Резу рівно настільки, щоб занурюватися у спогади про нього, не плекаючи при цьому надмірних очікувань, і водночас вибудовувати новий набір реакцій на те, як він виглядає зараз. Іноді, коли вона його цілувала, їй це здавалося неправильним — наче якась нездорова гра з близнюками, але якщо їй доводилося вибирати між старим Резою, який для неї безповоротно помер, та його перевтіленням у цю недосконалу подобу, вона погоджувалася на переселення в бородатого доппельґанґера.

Вона перевела погляд на Майкла, той потягся й поклав долоньку їй на обличчя.

— А хто в нас тут найкрасивіший хлопчик? — запитала вона. — Ану, здогадайтеся, хто це?

Він заусміхався, навіть трішки хвалькувато, наче зрозумів з її тону, що вона йому лестить. Це було щось нове в його поведінці, але оте нове вона могла любити. Все, що матиме найбільше значення в його житті, ще мало настати.

Реза обійняв рукою її плечі, і вона навіть не здригнулася.

— Останнє сканування не виявило запалення, — заговорила Кейт. — І у спинномозковій рідині більше немає слідів вірусу. Отож, мабуть, ще тиждень. Вони все ще обережні в прогнозах; у декого ставалися загострення.

— Я, звісно, радий, що вони обережні, — відповів Реза. — Але ми вже не можемо дочекатися тебе вдома.

Кейт нахилилася й нагородила Майкла серією з трьох швидких поцілунків. Той відповів серією радісних звуків, як це вміють робити немовлята, і вчепився їй у волосся. Ніхто не міг сказати їй нічого певного про майбутнє; ані їй, ані сімнадцятьом іншим. «Синдром Капгра» — це всього лиш назва групи симптомів, які спостерігаються чи не у півдесятку різних захворювань; ніхто не брався напророчити тут якийсь прогноз. Але навіть якщо її безпосереднє сприйняття людей назавжди втратило здатність викликати ту емоційну історію, яка колись наповнювала їхню сутність, її любов до сім'ї не пропала. Просто їй довелося пошукати об'їзні шляхи, аби обминути бар'єри, і прорити тунелі до більш глибокої істини.

— Як справи у батька? — запитала вона Резу.