Читать «Алеф. Прозові твори» онлайн - страница 424
Хорхе Луїс Борхес
483
Ґольдоні, Карло (1707—1793) — італійський комедіограф.
484
«Поліольбіон» — поема англійського поета Майкла Дрейтона (1563—1631).
485
Касерос (Монте Касерос) — селище в провінції Буенос-Айрес, біля якого 3 лютого 1852 р. військо Хусто Хосе де Уркіси розбило армію диктатора Росаса.
486
Аланус де Інсуліс (Алан Лільський, 1128—1202 або 1203) — французький філософ, теолог і поет.
487
Єзекіїль — юдейський пророк, видіння якого відтворені в Біблії.
488
Голланд, Файлмон (1552—1637) — англійський перекладач античної літератури.
489
Керетаро — місто і провінція в Мексиці.
490
Алкмар — місто в Нідерландах.
491
Мірсапур — місто в Індії.
492
Чакаріта — цвинтар у Буенос-Айресі.
493
Аїта, Антоніо (1899—?) — аргентинський літературознавець.
494
Бонфанті, Маріо — герой пародійної новели Борхеса та Біой Касареса «Оборудки Санджакомо».
495
Асеведо Діас, Едуардо (1851—1924) — уругвайський письменник, політик і дипломат.
496
Ен-Соф («Безкінечне») — у філософії кабали, безкінечне умоглядне божество.
497
Енрікес Уренья, Педро (1884—1946) — домініканський літературознавець і лінгвіст.
498
Лукіан із Самосати (бл. 120—бл. 190) — давньогрецький письменник.
499
«Королева фей» — поема Е. Спенсера.
500
Ібн Хальдун, Абдарахман Абу Зейд (1332—1406) — арабський філософ, історик, політичний діяч.
501
Велс, Герберт Джордж (1866—1946) — англійський письменник.
502
Ши Хуанді (259—210 до н. е.) — імператор Китаю династії Цинь.
503
Ганнібал (247—182 до н. е.) — правитель Карфагену.
504
Цинь — китайська династія (256—206 до н. е.).
505
Чжуанцзи, тобто вчитель Чжуан (бл. 369—286 до н. е.) — китайський філософ, один з основоположників даосизму.
506
Конфуцій (Кун Фу Цзи — учитель Кун, 551—479 до н. е.) — давньокитайський філософ.
507
Лаоцзи (IV—III ст. до н. е.) — китайський філософ, засновник даосизму.
508
Джайлс, Герберт Алан (1845—1935) — американський сінолог.
509
Пейтер, Волтер (1839—1894) — англійський письменник.
510
Ксенофан із Колофона (бл. 570—після 478 до н. е.) — давньогрецький поет і філософ.
511
Ґігон, Олоф (1912—?) — німецький історик античної філософії.
512
Калоджеро, Гвідо (1904—1986) — італійський історик.
513
Мондольфо, Родольфо (1877—1976) — італійський історик.
514
Альбертеллі, Піло (1907—1944) — італійський історик.
515
Емпедокл із Акраганта (бл. 490—бл. 430 до н. е.) — давньогрецький філософ, автор теорії чотирьох елементів (вогонь, повітря, земля, вода).
516
Гермес Трісмегіст (Тричінайвеличніший) — титул бога Гермеса в пізньоантичну добу.
517
Климент Александрійський, Тит Флавій (? — до 215) — християнський теолог і письменник.