Читать «Алеф. Прозові твори» онлайн - страница 419

320

Баал Шем Тов (Ісраель Бен Елізер, 1700—1760) — засновник хасидизму — містичної течії юдаїзму.

321

Тетраґраматон — чотири літери, що складають один із десяти епітетів бога Яхве.

322

Лейсден, Йоган (1624—1699) — нідерландський теолог і гебраїст.

323

Аватара — перевтілення індуїстського бога Вішну в різні істоти.

324

Бьоме, Якоб (1575—1624) — німецький філософ-містик.

325

Ібн Езра, Мойсей (1055—1139) — іспанський гебрейський поет.

326

Маймонід (Моше бен Маймон, 1135—1204) — гебрейський середньовічний філософ.

327

Карпократ (перша пол. II ст.) — александрійський філософ.

328

Шеринг, Еміль (1873—1951) — німецький літератор.

329

Робертсон, Вільям (1721—1793) — шотландський історик, автор «Історії Америки».

330

Кемніц, Мартін (1522—1586) — німецький теолог.

331

Бен Азаї, Симеон (II ст.) — гебрейський релігійний діяч.

332

Джованні з Вітербо (1432—1502) — італійський чернець-домініканець.

333

Мідрашім — коментатори Талмуда.

334

Геліополь — римська колонія на теренах Малої Азії.

335

Аменофіс IV (Аменхотеп IV, 1424—1388 до н. е.) — єгипетський фараон.

336

Геродот (484?—420? до н. е.) — давньогрецький історик.

337

Рабан Мавр (780?— 856) — церковний діяч і теолог.

338

«Сатурналії» — твір латинського письменника Амвросія Феодосія Макробія.

339

Флавій, Йосиф (37—бл. 100) — римський історик.

340

Ґреґоровіус, Фердинанд фон (1821—1891) — німецький історик античності та Середньовіччя.

341

Міклошич, Франц (1813—1891) — австрійський мовознавець-славіст.

342

Бубер, Мартін (Мардохай) (1878—1965) — гебрейський релігійний філософ і письменник.

343

Хезліт, Вільям (1778—1830) — англійський критик і публіцист, теоретик романтизму.

344

Амаро, Хуан Франсиско — персонаж новели Борхеса «Друга смерть».

345

Дю Канж, Шарль (1610—1688) — французький літератор і лексикограф.

346

Крус, Хуан де ла (Сан-Хуан де ла Крус, справжнє ім’я — Хуан де Йепес-і-Альварес, 1542—1591) — іспанський поет-містик і теолог, чернець-кармеліт.

347

Катріель, Сіпріано — індіанський вождь, воював у війську генерала Б. Мітре.

348

Іригоєн, Іполіто (1852—1933) — аргентинський державний діяч, президент країни (1916—1922 та 1928—1930).

349

«Поль і Вірґінія» (1787) — роман французького письменника Ж. Бернардена де Сан-П’єра.

350

Картафіл — одне з імен Агасфера, Вічного жида.

351

Макао (Аоминь) — півострів на території південного Китаю, від 1680 р. — володіння Португалії

352

Фіви Стобрамні — головне місто Беотії.

353

Діоклетіан (243—бл. 315) — римський імператор (284—305), переслідувач християн.

354