Читать «Спустошення» онлайн - страница 211

Любко Дереш

— Ми ту, биг плеже, — вишкірив зуби Віктор, і Федір зрозумів, що той уже не по-дитячому п’яний. — Дид ю трай аур гаджет? Дид ю лайк ит?

— Have you tried our helmet already? — перепитав Федір, щоб прояснити Вікторів волгодонський акцент.

— Not yet, but there are lots of talks about it, — відповів той, і Федір одразу ж переклав це Вікторові.

— Да, я понял. Он наделает много шума. Скажи ему, что это международная сенсация.

— Viktor says, it will be a kind of sensation, — Федір по­вторив слова Віктора, делікатно опустивши слово «міжнародна».

— Well, — озвався Мошковіц, і на обличчі у нього з’явилася загадкова посмішка. — Actually, everyone says it is too difficult to operate, and very difficult to understand, what is the purpose of that invention.

— Че он сказал? — перепитав Віктор.

— Каже, надто складно...

— А, понял... Ноу, нот диффикелт. Вери изи. Вери симпл, — енергійно захитав головою Віктор. — Скажи ему, что она, — він тицьнув пальцем у чарівну Яну, що стояла поруч із келихом шампанського. — Это просто другой язык, более сложный. Просто более сложная онтология. Андерстенд? Объясни ему. Дифферент ленгвидж, лайк инглиш, джерман, рашен, андерстенд? Бат мор... мор пауерфул. Бат нот диффикалт. Вот, — Віктор вказав на Яну. — Скажи ему — она за три недели все освоила с нуля. Ши лерн ит... визин... сри викс. Это вопрос желания.

Я повторив слова Віктора англійською, і Девід, ховаючи погляд, кивнув.

— This is just the question of your volition, — холодно посміхаючись, промовила Яна з чистим британським акцентом і багатозначно глянула на Мошковіца.

— I see, — кивнув він примирливо і посміхнувся у відповідь. — Well, maybe I’ll be the lucky one, who is capable to play with it. So, mister Mohyla, — Девід змінив інтонацію і перейшов до іншої теми. — Would you like to have some coffee together one of these days?

— With pleasure, — кивнув Федір. — Tomorrow I have some spare time in the afternoon. I will phone you.

— Nice idea. Tomorrow morning we have an appointment with professor Gurov at the exhibition, but after this I’m free, — сказав Мошковіц. — So, have a nice evening, guys. See you by your miraculous mindmachine, mister Chizh.

— Хев э найс тайм хир. Энджой!

— До чего же жалкий, ничтожный человечек, — дивлячись у слід Мошковіцу, зронила Яна і знуджено сьорбнула з келиха.

— Ну что, чувак? Мы победили! — майже кричав Федорові на вухо Віктор. — Мы короли этого мира! Нужно зажечь эту ночь!

Повз них пройшла дивна парочка, в якій Федір упізнав Славу Жуковського з якоюсь істеричного вигляду тіткою.

— Смотри — Слава! — гукнув Віктор, і Слава підвів супутницю до них.

— Привіт, хлопці, як справи? Anna, please, meet my friends — Viktor and Fedir. They are like the big bosses of everything you see here. And this is Yana, she is business genius, she has laboratory, where they explore roborts or something like this.

— Such nice young men, — протягнула з грудним баско́м пані і збила кістлявою рукою груду рудого волосся на голові.