Читать «Київська Русь» онлайн - страница 41

Лише близько 964 р. вся повнота влади на Русі перейшла до Святослава. Час його княжіння пройшов під знаком утвердження Русі на міжнародній арені шляхом подолання супротиву з боку деяких сусідніх країн. Волзька Булгарія суперничала з Руссю у східній торгівлі. Хозарія, хоч і підтримувала з нею тісні стосунки, часто грабувала купецькі східнослов’янські каравани, що йшли з Києва. До того ж, данинниками Хозарії були деякі східнослов’янські племена, зокрема в’ятичі. Погіршились і відносини з Візантією, що протидіяла росту могутності Русі.

Першим самостійним кроком Святослава було повернення під владу Києва в’ятичів. З цією метою він здійснив похід на Оку і Волгу. “Налѣзе вятичи, и рече вятичемъ: “Кому дань даете?” Они же рѣша: “Козарамъ по щьлягу от рала даемъ”, — читаемо в “Повісті минулих літ”. Звільнивши в’ятичів від хозарської данини, Святослав узяв фортецю Біла Вежа (Саркел), переміг ясів і косогів (предки осетинів і черкесів) і наклав на них данину. Сучасник Святослава арабський географ Ібн Хаукаль свідчить, що військо русів досягло міста Булгар і землі буртасів (мордви). Під час цього походу було взято столицю Хозарії Ітіль, міста на Каспійському узбережжі. В результаті походів Святослава Хозарська держава остаточно прийшла до занепаду.

У війні з Хозарією Святослав, безперечно, керувався певними політичними мотивами. Здавна хозари претендували на панування над частиною східнослов’янських земель, зокрема в’ятичів і сіверян. Включення їх до державної структури Русі потребувало подолання хозарської протидії. Перемога над Хозарською державою прискорила процес східнослов’янської консолідації, але одночасно відкрила кочовикам шлях на захід, що створило для Русі нову небезпеку. З цього часу господарями південноруських степів аж до Посулля і Поросся стали печенізькі орди. Слов’янські поселення, розташовані південніше цих рубежів, на кінець X ст. перестали існувати. Печенізька небезпека нависла над містами Подніпров’я і навіть Києвом.

Печеніги блокували торгові шляхи, що вели на схід. В результаті майже повністю припинилася торгівля з країнами Арабського Сходу. Великі перешкоди створювали печеніги і для русько-візантійської торгівлі, нападаючи на торгові каравани біля дніпровських порогів.

Походи Святослава 965 — 968 рр. на Волзьку Булгарію, Хозарію і Балкани значно наблизили Русь до земель Візантійської імперії. Це тривожило Константинополь, і його дипломатія докладала великих зусиль, щоб посварити Русь з одним із її сильних сусідів, зокрема Булгаріею. Щоб схилити Святослава до походу проти Булгарії, з Візантії йому послали 15 кентаріїв золота. У 968 р. руські дружини під проводом Святослава з’явилися на Дунаї. У битві під Доростолом (сучасна Сілістра) болгари зазнали поразки. Святослав захопив міста по Дунаю, зробивши Переяславець своєю резиденцією.