Читать «Київська Русь» онлайн - страница 40

Виходячи з цього повідомлення, Б.О. Рибаков і вирахував вік княгині Ольги. Оскільки заміж на Русі звичайно виходили у 16 — 18 років, можна припустити, що народилася вона приблизно у 923 — 927 рр. і, отже, Константинополь відвідала в 28 — 32 роки. Цей розрахунок Б.О.Рибакова мав ствердити достовірність літописної версії про сватання імператора до руської княгині, так мальовничо розписане руським літописцем.

Прийняття такої хронології справді усуває неточність розповіді про сватання Костянтина VII, але породжує нові численні суперечності, уже неспростовні. Насамперед треба довести неправомірність свідчень літопису 903 р. про одруження (вірогідно, заручини) Ігоря і Ольги. Ще більші труднощі виникають, коли ми звернемося до літописного свідчення 970 р.: “Святославъ посади Ярополка в Киевѣ, а Ольга в деревѣхъ. В се же время приидоша людье ноугородьстии, просяше князя собѣ... И рече Добрыня: “Просите Володимера”. Виявляється, в 970 р. у Святослава, що мав, за неспростовною хронологією “Повісті минулих літ”, 28 років, було, принаймні, двоє дорослих синів. На самостійне княжіння вони могли бути призначені не раніше, ніж досягли б 15 — 16 років. Отже, виходить, що батьком Святослав став уже в 12-літньому віці. Якщо погодитися з тим, що він народився в 942 р., то це не тільки руйнує всю подальшу хронологію, а й ставить під сумнів генеалогічне князівське древо.

Навряд чи може бути сумнів, що у “Повісті минулих літ” вік Святослава умисне занижено. Побічним свідченням може бути стаття 946 р. у літопису В.Татищева: “Ольга с сыном Святославом, собрав войско довольное и храброе, пошла на Деревлянскую землю. Древляне же, собрався, вышли противо ея и соступившемся обоим полкам Святослав, хотя тогда млад был, но яко вождь и мститель смерти отца своего сам начал битву и, брося копием в древляны, пробил коня сквозь”.

Звичайно, хлопчик у три чи п’ять років не міг з такою силою кинути списа. Отже, зважаючи на незаперечні факти про вік Ярополка, Олега і Володимира, можна стверджувати, що Святослав з’явився на світ не пізніше 930 — 932 рр.

Тут постає ще одне питання, яке потребує роз’яснення. У момент смерті Ігоря Святослав справді ще не досяг князівського змужніння, і участь Ольги в управлінні країною уявляється природною. Але чому тоді вона так надовго затрималась при владі? Над цим питанням, вірогідно, думали літописці і знайшли зручне пояснення: причина — у малолітстві Святослава. Насправді причина була інша. Ольга — владна і сильна особистість, просто відсторонила на деякий час Святослава від державних справ.

Можливо, саме в цьому полягає причина його дивної, на перший погляд, нелюбові до Києва. В очікуванні свого часу Святослав, очевидно, мало вникав у суть своїх майбутніх обов’язків як глави держави. Він не зблизився з боярським оточенням великокнязівського столу, яке займало свої адміністративні посади мало не спадково. Єдиним його заняттям і втіхою була військова справа. Тільки ставленням дружини до себе Святослав і дорожив. На прохання матері прийняти християнство він відповідав: “А дружина моя сему смѣятися начнуть”.