Читать «Київська Русь» онлайн - страница 276

Збереглися різьблені шиферні плити в Спаському соборі Чернігова. Їх орнамент складається із ромбів і кіл, що нагадує за стилем кавказьку різьбу.

Винятковий інтерес становлять чотири шиферні плити з тематичними рельєфами: дві — із Михайлівського Золотоверхого монастиря і дві — з Києво-Печерського. На михайлівських плитах зображені вершники — “святі воїни”, покровителі київських князів: Георгій Побідоносець і Федір Стратилат — на одній, святий Меркурій і Дмитрій Солунський — на іншій. Рельєфи виконані з великою майстерністю. Зображення вершників водночас декоративні і динамічні.

На плитах, знайдених у Печерському монастирі, передані популярні на Русі античні сюжети. На одній із них зображено Геракла в двоборстві з левом, на іншій — Діоніса, що їде в колісниці, запряженій двома левами.

Визначним досягненням давньоруських різьбярів по каменю є невеличкі іконки. Найчастіше зображені на них перші руські святі Борис і Гліб, а також Дмитрій Солунський, Богородиця, Спас, св.Миколай та ін. Популярним був сюжет “Увірування Фоми”; мініатюрна іконка з його зображенням зберігається в Національному музеї історії України. Вона із світло-зеленого каменю-стеатиту, зверху позолочена. На лицьовому боці рельєфу зображено дві фігури: Христос у фронтальній позі, який показує свої рани Фомі, і Фома, що схилився до Христа. Обличчя, руки, ноги і одяг фігур тонко пророблені, лінії м’які.

Високого рівня розвитку досягло в Київській Русі прикладне мистецтво. Орнаментальними композиціями, більшість елементів яких беруть свій початок не, лише у слов’янській, а й у значно давнішій язичницькій старовині, декорувалися предмети побуту, прикраси, зброя, металевий і керамічний посуд, вироби із кості. Найпоширенішими мотивами були коло — символ сонця, хвилясті лінії, що символізували воду, фантастичні звірі і птахи, “дерево життя”, рослинний орнамент.

Незвичайною декоративністю відзначалися вироби художнього ремесла, виготовлені в техніці емалі і черні. Вишуканістю рослинного орнаменту і загадковістю сюжетної композиції характеризуються срібні окуття двох рогів тура XX ст., виявлених під час розкопок Чорної Могили в Чернігові. Крилаті звірі, дракони, що сплелися в поєдинку, грифони, собаки, чоловіча і жіноча фігури з луками, на думку Б.О. Рибакова, є своєрідною ілюстрацією до чернігівської билини про Івана Годиновича, в якій розповідається про смерть Кащея Безсмертного, боротьбу життя зі смертю.

Шиферні плити із зображенням святих воїнів із Михайлівського Золотоверхого собору. XII ст.

Шиферні плити із Печерського монастиря із зображенням Геракла у двоборстві з левом і Діоніса у колісниці. XI — XII ст.

Кращими виробами, виготовленими в техніці черні в XII — XIII ст., є широкі пластинчасті браслети-наручі із срібла. На їхніх стулках, поділених на кілька кіотців, зображені фантастичні звірі і птахи, квіти, рослинне плетиво, сюжетні композиції, які відображали язичницьку символіку, народні гуляння, скомороші танці. В арочці-кіотці одного з київських браслетів бачимо двох птахів-собак (симарглів), птаха, гусляра в головному уборі і довгій вишитій сорочці, жінку, що танцює, і чоловіка з мечем і щитом. За сюжетом зображення на браслетах-наручах нагадують сцени башт Софії Київської.