Читать «Київська Русь» онлайн - страница 271

Петро Петрович Толочко

Оранта. Мозаїчне зображення в апсиді центрального вівтаря Софійського собору в Києві

У Південній Русі в XII ст. набули значного розвитку київська, чернігівська і переяславська архітектурні школи, об’єднані єдиним стильовим напрямом. Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131), церква Богородиці Пирогощі (1132) на Подолі, Кирилівська (1146) і Василівська (1183) церкви у Києві, Юр’ївська (1144) у Каневі, Борисоглібський (1128) і Успенський (40-ві роки XII ст.) храми в Чернігові. Їх об’єднує спільна конструктивна схема, характер архітектурного вирішення фасадів. Будівлі розчленовані пілястрами з напівколонками, декоровані аркатурними поясами, хрестами і нішами. Інтер’єри розписані фресками.

Успенський собор Печерського монастиря. XI ст. Реконструкція

На окрему увагу заслуговує Борисоглібський храм Чернігова. Він шестистовпний, одноглавий, прикрашений пілястрами з напівколонами і аркатурними поясами, розписаний фресками. Виділяють його серед інших насамперед капітелі і кутові камені порталу, виготовлені з вапняку. Вони мають оригінальну різьбу, в якій поєднані зображення фантастичних звірів і плетиво рослинного орнаменту. За характером зображення чернігівські капітелі перегукуються з білокам’яною різьбою Володимиро-Суздальської Русі і Галичини, різьбою по дереву Новгорода.

Галицькі монументальні будівлі повністю зведені із каменю — світло-сірого вапняку. За Ярослава Осмомисла формується князівський двір, до складу якого входив білокам’яний Успенський собор (1157), палац та інші будівлі. Центральний храм Галича не зберігся до наших днів. Про його архітектуру певною мірою можна судити на основі церкви св.Пантелеймона (близько 1200 р.). Вона тринефна, чотиристовпна, побудована із блоків вапняку, добре підігнаних один до одного. Апсиди розчленовані напівколонами з капітелями корінфського ордера. Над ними проходить аркатурний пояс. Цікаві так звані перспективні портали церкви, заглиблені в товщу стіни і прикрашені романською різьбою. Західний — центральний — портал оздоблений колонками з корінфськими капітелями. Білокам’яні храми будували також і в інших містах Галичини. Із літопису дізнаємось, що в Холмі місцевим зодчим і різьбярем Авдієм була зведена церква св.Іоанна. її фасади прикрашали скульптурні маски, розписи фарбами, позолота, у вікнах поставлені вітражі, так звані “римские стекла”.