Читать «Київська Русь» онлайн - страница 122

Петро Петрович Толочко

Восени 1240 р. до Києва підійшов Батий “въ силѣ тяжьцѣ, многомъ множествомъ силы своей [...] и окружи градъ и остолпи сила Татарьская, и бысть градъ во обьдержаньи велицѣ”. Київський літописець, сучасник, а може, і свідок цих подій, так описав появу величезного війська біля стін Києва: “И бѣ Батый у города и отроци его обьсѣдаху градъ, и не бѣ слышати от гласа скрипания телѣгъ его, множества ревения вельблудъ его, и рьжания отъ гласа стадъ конь его”. Під час однієї з вилазок кияни полонили якогось Товрула, і той повідомив, що під Києвом зібрались всі сили Батия, що брали участь у поході на Русь. Випадок безпрецедентний у завойовницькій практиці монголів.

Головний удар Батий наказав нанести з півдня, в районі Лядських воріт: “Постави же Баты порокы городу подълѣ врать Лядьскьхъ, ту бо бѣаху пришли дебри, порокомъ же бес престани бьющимъ день и нощь, выбиша стѣны”. Ворогу вдалося захопити ділянку валу, але опір киян був рішучим:

“И взиидоша горожаны на избытые стѣны и ту бѣаше видити ломъ копѣины и щетъ скѣпание, стрѣлы омрачиша свѣтъ побѣженымъ”. Батий змушений був дати війську передишку. “И сѣдоша того дне и нощи”, — зазначає літописець. Наступного дня бій розгорівся з новою силою. Кияни встигли закріпитися на лінії валів “міста Володимира”. Вони відстоювали кожну вулицю, кожен будинок, але сили були нерівні. Прорвавши укріплення в районі Софійських воріт (від чого вони одержали ще й назву Батиєвих), завойовники оточили останніх захисників Києва, що схоронились у Десятинній церкві. Така велика кількість людей заховалась там, що під їх вагою обвалилися хори і стіни: “Людей же узбѣгшимъ на церковь, и на комаръ церковныя, и с товары своими, от тягости повалишася с ними стѣны церковныя”.

Про тривалість облоги Києва, а також про точну дату його падіння в пусемних джерелах збереглися різні свідчення. Іпатіївський літопис, що найбільш повно і змістовно розповідає про цю подію, взагалі не наводить точних дат. Лаврентіївський повідомляє, що Київ було взято на Миколин день — б грудня 1240 р. У Псковському Третьому літопису наводиться інша дата катастрофи — 19 листопада, але вказано, що облога тривала 10 тижнів і 4 дні: “Того же лета приидоша татарове к Киеву сентября 5, и стояща под Киевом 10 недель и 4 дни, и едва взяша и ноября в 19, в понедельник”. Рашид ад Дін повідомляє, що завойовники заволоділи великим руським містом Макерфааном, під яким дослідники розуміють Київ, за десять днів, а Плано Карпіні говорить про те, що вони взяли столицю Русі після тривалої облоги.

Важко сказати, яке з цих джерел містить найбільш достовірні дані. Однак якщо згадати, що невелике містечко Чернігівської землі Козельськ змогло затримати біля своїх стін орду на сім тижнів, то повідомлення про тривалу оборону Києва, що був на той час першокласною фортецею, не здаються сумнівними.