Читать «Київська Русь» онлайн - страница 119

Від Коломни орди Батия рушили на Москву. Згідно з розповіддю мусульманського історика Джувейні, Москва у 1238 р. була вже великим містом. “Вони пішли у країну русів і покорили її області до міста Москви (Мускав), де число народу як мурашки і саранча. Та сторона такими лісами і дібровами покрита, що там і змія не проповзе. Хани татарські напали на місто з усіх боків. Спочатку з кожного боку проклали дорогу такої ширини, що на ній поряд могли йти три або чотири вози. Поставивши проти стін метальні машини, в кілька днів нічого від міста не лишили, крім його імені. Тут вони знайшли велику здобич”.

Повідомлення Джувейні збігаються з літописом, в якому говориться, що москвичі на чолі з воєводою Пилипом Нянко стійко боролись, але були переможені і перебиті “от старца и до сущего младенца”. Місто і навколишні села вороги спалили, а юного московського князя Володимира Юрійовича — сина великого володимирського князя Юрія Всеволодовича — взяли в полон.

Далі ворожі полчища рушили до столиці Північно-Східної Русі — Володимира, найвірогідніше, по льоду річок Москва і Клязьма. Великий князь Юрій Всеволодович з військом вийшов з міста в напрямку Ярославля збирати додаткові сили, залишивши у Володимирі своїх синів Всеволода (котрий приніс звістку про розгром руських під Коломною) і Мстислава. В лютому 1238 р. вороги взяли в облогу Володимир.

Штурму столиці Північно-Східної Русі передував розгром одним із ворожих загонів Суздаля, оскільки завойовники побоювалися, що тут може закріпитись володимирський князь Юрій Всеволодович. Суздаль було пограбовано і спалено, населення перебито або забрано в полон. Сильного спустошення зазнали також монастирі і поселення в околицях міста. Інші загони кочовиків з боями захопили Ростов, Ярославль, Городець, Галич-Мерський, Переяславль-Заліський, Торжок, Юр’їв, Дмитрів, Волок-Ламський, Твер, Кострому, Углич, Кашин, Кснятин, Стародуб, Констянтинів, Вологду, тобто всі більш-менш великі міста Північно-Східної Русі.

Ніяких подробиць про взяття Ярославля, Костроми та інших міст на Волзі літописи не повідомляють. На основі археологічних даних можна припустити, що Ярославль був сильно зруйнований і довго не міг оправитись після цього. Відображенням розгрому міста є місцевий переказ про битву з завойовниками на “Туговій горі”, в якій загинули всі захисники Ярославля.

Велика битва відбулася біля стін Володимира. Ханські воєводи ввели в дію великі сили. Стінобитні машини — пороки — в кількох місцях пробили міські стіни, і 7 лютого 1238 р. вороги вдерлися до столиці князівства.

Місто було спалено і розорено, а його населення знищено. Останнім епізодом оборони Володимира було спалення завойовниками соборної Успенської церкви, де зачинилась великокняжа сім’я і “множество бояр і народу”.

Після захоплення Володимира монголи на чолі з Бурундаєм продовжили похід проти володимирського князя Юрія Всеволодовича. 4 березня вони підійшли до табору руських на річці Сить (притока річки Мологи, що впадає у Волгу). Володимирський князь так і не зміг зібрати достатніх сил. До нього встиг підійти зі своєю дружиною тільки один його брат — Святослав Всеволодович. Почалася кривава битва. Сили виявилися нерівними. Руське військо було оточене і розбите. В бою загинули князі Юрій і Святослав Всеволодовичі.