Читать «Життєписи дванадцяти цезарів» онлайн - страница 41

28. Двічі роздумував про відновлення республіки: вперше — безпосередньо після усунення Антонія, пам’ятаючи його постійні закиди, що саме через нього її не відновлено; і вдруге — після довгої виснажливої недуги, коли навіть закликав посадовців та сенаторів до себе додому, аби передати їм зведення про загальний стан справ імперії. Однак вважаючи, що навіть на дозвіллі не буде у повній безпеці, і що доручати владу багатьом є необдумано, вирішив не віддавати владу: і невідомо, що краще — його воля чи її наслідки. 2. Свою волю неодноразово висловлював усно, і врешті записав у едикті такими словами: “Оскільки мені випадає честь воздвигнути республіку і надати їй стійкості та надійності, то я сподіваюся пожати бажані плоди цієї праці: щоб називали мене найкращим творцем республіки, і відійшовши, узяти з собою надію, що ті основи республіки, які я заклав, будуть і надалі непохитними”. Сам Август домігся бажаного, усілякими способами намагаючись зробити так, щоб ніхто не нарікав на нові порядки. 3. Місто, яке не мало вигляду, відповідного до величності імперії через часті потопи та пожежі, так відбудував, що справедливо прославляють його за те, що залишив його мармуровим, хоча й отримав цегляним. Про безпеку на майбутнє подбав настільки, наскільки можливо було передбачити людським розумом.

29. Збудував багато громадських будівель, а саме: форум з храмом Марса Месника, храм Аполлона на Палатині, храм Юпітера Громовержця на Капітолії. Причиною збудувати новий форум було збільшення кількості людей та судових справ, через що виникла необхідність збудувати третій форум, оскільки двох було недостатньо. Тому й швидше відкрили його для загального доступу, не завершивши навіть храм Марса, щоб у ньому проводити громадські судові справи та жеребкування суддів. 2. У час филипійської війни, коли мстився за батька, заприсягнув збудувати храм Марса, і постановив, що там сенат буде радитися щодо воєн та тріумфів, звідти полководці вирушатимуть у провінції, туди будуть повертатися переможці, приносячи відзнаки з тріумфів. 3. Звів храм Аполлона у тій частині помістя на Палатині, про яку віщуни провістили, що бог вказав на неї блискавкою; долучив до нього також і портик з латинською та грецькою бібліотекою, і саме тут, коли вже був поважного віку, часто скликав сенат і переглядав списки суддів. Храм Юпітерові Громовержцю присвятив за те, що уникнув небезпеки: адже в кантабрійській війні під час нічного переходу блискавка вдарила в його лектику та вбила раба, що ніс факел попереду. 4. Дещо зробив також і від імені інших, наприклад, своїх онуків, жінки та сестри: портик і базиліку Гая та Луція а також Лівії та Октавії, театр Марцелла. Часто закликав й інших вищих посадовців, щоб кожен відповідно до своїх спроможностей будував нові споруди чи відновлював давніші, прикрашаючи так місто. 5. Тоді багато всілякого будували різні люди: Марцій Филип збудував храм Геркулеса Музагета, Луцій Корніфіцій — храм Діани, Азиній Полліо — портик Свободи, храм Сатурна збудував Мунатій Планк, Корнелій Бальб — театр, амфітеатр — Статілій Тавр, а також чимало величних будівель збудував Марк Агриппа.