Читать «Життєписи дванадцяти цезарів» онлайн - страница 100

17. Чотири рази був консулом: перший — протягом двох місяців, починаючи із липневих календ, другий — протягом трьохсот днів, із січневих календ, третій — до січневих ід, і четвертий — до сьомого дня перед ідами цього ж місяця. З усіх консульств лише два останні були поспіль. На третє заступив у Лугудуні сам-один, але не через зарозумілість чи нехлюйство, як дехто думає, а тому, що, будучи у від’їзді, не зміг довідатися про смерть колеги за день перед календами. 2. Двічі роздавав народові подачки — по триста сестерціїв; стільки ж разів готував розкішні бенкети для сенаторських та вершницьких орденів — разом із дружинами та дітьми; на останньому бенкеті роздавав чоловікам тоги, а жінкам та дітям — червоні й пурпурові пов’язки. А щоб і на майбутнє додати радості людям, до Сатурналіїв додав ще один день, назвавши його Ювеналієм.

18. Гладіаторські бої влаштовував часом в амфітеатрі Тавра, часом — у септах, виставляючи там найдобірніших командних бійців з Африки й Кампанії. Спектаклями не завжди розпоряджався сам, доручаючи цю справу або відповідним посадовцям, або ж друзям. 2. Часто влаштовував різноманітні театральні вистави, деякі навіть уночі, освітлюючи ціле місто вогнями. Роздавав й усілякі подарунки, і кошики з наїдками кожному; одному римському вершнику, що сидів на бенкеті навпроти нього та споживав їжу з особливою захланністю й ненаситністю, віддав і свою частку, а сенаторові з цієї ж причини надав дозвіл позачергово заступити на посаду претора. 3. Влаштовував також різні циркові видовища з раннього ранку до пізньої ночі, ставлячи у перервах то африканських звіроловів, то Троянські змагання; на найвизначніших іграх циркову арену посипали червоним та зеленим барвником, а колісницями правили тільки сенатори. Якось, коли з будинку на Гелотіані оглядав устрій цирку, влаштував ігри спонтанно, бо декілька чоловік із сусідніх балконів Меніану попросили його про це.

19. До того ж, вигадав новий та незнаний досі рід видовищ. Збудував міст через протоку між Байями та Путеолом довжиною майже у три тисячі шістсот кроків, поставивши для цього на якорі всі вантажні кораблі у два ряди, насипавши на них земляний вал та надавши йому форму Аппієвої дороги. Два дні поспіль туди й сюди їздив по цьому мосту: перший день — на прикрашеному попоною коні, у вінку з дубового листя, з невеликим щитом та мечем, у гаптованому золотом плащі; другий день — в одязі візничого, на колісниці, запряженій двійкою найкращих коней, перед ним їхав юнак Дарій із парфянських заручників, а супроводжував його стрій преторіанців та когорта друзів у галльських колісницях. 3. Знаю: багато хто вважає, що Гай видумав цей міст, аби позмагатися з Ксерксом, який здивував усіх, збудувавши міст через Геллеспонт, хоча він був значно коротший; а інші вважають, що прагнув нажахати Британію й Германію, на які зазіхав, чутками про величезну будову. Одначе, коли я ще був хлопчаком, то слухав розповіді свого дідуся, а він довідався від втаємничених придворних про таку причину цієї будови: коли Тиберій тривожився про наступника і подумував про свого рідного внука, то віщун Трасилл запевнив його, що Гай швидше перескочить конем через Баї, аніж буде імператором.