Читать «Мовчання ягнят» онлайн - страница 24
Томас Харріс
– Ні. Він назвав вас Стоїком, але я про це писала.
– Так, писали. І більш нічого?
– Ні, я нічого не пропустила. Ви ж не думаєте, що я розплатилася з ним якоюсь пліткою і саме тому він зі мною заговорив?
– Ні.
– Мені нічого не відомо про ваше особисте життя, а якби було відомо, то я б не стала це обговорювати. Якщо вам важко в це повірити, то пропоную розібратися негайно.
– Мене влаштовує ваша відповідь. Ідемо далі.
– То ви щось таке
– Переходимо до наступного пункту, Старлінг.
– Підказка Лектера про Распейлову машину завела в глухий кут. Автівку спресували в металевий кубик чотири місяці тому в Каналі № 9, штат Арканзас, і продали на переплавку. Можливо, якщо я повернуся в лікарню й поговорю з ним, він розповість мені більше.
– То ви зайшли в глухий кут?
– Так.
– А чому ви вирішили, що в Распейла була тільки та машина, на якій він постійно їздив?
– То був єдиний зареєстрований автомобіль, Распейл був самотнім, тож я припустила…
– Ага, стривайте. – Кроуфорд наставив вказівного пальця на якийсь невидимий принцип, що завис між ними в повітрі. – Ви припускали. Ви
Кроуфорд вивів у записнику слово «припускати». Кілька інструкторів, які викладали в Старлінг, позичили в Кроуфорда цей прийом, але Кларіс не виказала, що вже десь таке бачила. Кроуфорд почав креслити:
– Якщо ви починаєте «припускати», коли я посилаю вас на завдання, Старлінг, то ми з вами можемо пошитися в «приДуРк
– Ні, а їх іще не розпродали?
– Не знаю. Як гадаєте, зможете все розвідати?
– Так, зможу.
– З чого почнете?
– З виконавця духівниці.
– Юрист із Балтимора, китаєць, якщо я не помиляюся, – сказав Кроуфорд.
– Еверетт Йоу, – відповіла Старлінг. – Він є в телефонному довіднику Балтимора.
– А вам не спадало на думку, що не завадить отримати дозвіл на обшук Распейлової машини?
Інколи тон Кроуфорда нагадував Кларіс повчання гусені-всезнайки Льюїса Керрола. Старлінг не наважилась відповідати в тому ж дусі, поки що.
– Распейл помер, і його ні в чому не підозрюють, тобто якщо отримати дозвіл на обшук від виконавця, то такий обшук вважатиметься законним, а його «плоди» – прийнятними речовими доказами в будь-якій судовій справі.
– Точно, – підтвердив Кроуфорд. – Ось що я вам скажу: я попереджу оперативний відділ у Балтиморі про ваш візит. У суботу, Старлінг, усьому свій час. Збирайте плоди, якщо такі знайдуться.
Кроуфорд доклав невеликого успішного зусилля, щоб не провести поглядом Старлінг, коли вона виходила з кабінету. Зі сміттєвого кошика він дістав, затиснувши двома пальцями, клаптик цупкого бузкового паперу. Виклав його на стіл і розгладив. У записці йшлося про його дружину, ось що там було написано легким приємним почерком:
Щиро співчуваю з приводу Белли, Джеку.
