Читать «Мовчання ягнят» онлайн - страница 143

Поспішати не було потреби.

Розділ 44

Арделія Мепп лежала на ліжку в звичній позі, підперши голову ліктями над книжкою. Вона слухала новини по радіо, але вимкнула, коли в кімнату зайшла Кларіс Старлінг. Вона поглянула на виснажене обличчя Старлінг і, слава Богу, не спитала нічого, крім:

– Хочеш чаю?

Сідаючи за навчання, Мепп пила напій, який заварювала собі з суміші листя, що надсилала її бабця, і називала його «Чай розумних людей».

Старлінг могла виділити зі свого оточення двох найрозумніших людей, причому одна людина була найбільш поміркованою, а друга – найстрашнішою з усіх. Старлінг сподівалася, що таким чином у колі її знайомих зберігається яка-не-яка рівновага.

– Тобі пощастило, що ти сьогодні пропустила заняття, – сказала Мепп. – Ця клята Кім Вон ганяла нас, поки ми в землю не лягли. Чесне слово. Мабуть, у них там, у Кореї, гравітація сильніша. А потім приїжджають сюди та легшають, розумієш, і їх беруть на роботу фізкультурниками, бо то для них ніяка не робота… Джон Бріґем заходив.

– Коли?

– Увечері, зовсім нещодавно. Хотів дізнатися, чи ти вже повернулася. Волосся прилизав. Тупцяв тут у коридорі, наче першокурсник. Ми трохи поговорили. Він сказав, що коли ти сильно відстаєш і протягом кількох наступних днів тобі треба буде товкти науку, а не складати нормативи зі стрільби, то на цих вихідних він буде на плацу, тож ми зможемо все наздогнати. Я сказала, що повідомлю згодом. Хороший чоловік.

– Так, хороший.

– Ти знаєш, що він хоче виставити тебе проти Наркотрафіку та Митниці на міжвідомчих змаганнях?

– Нє-а.

– Не на жіночих. На відкритих. Наступне питання: ти вивчила весь той гамуз із Четвертої поправки на п’ятницю?

– Більшу частину.

– О’кей, що таке «Чімел проти Каліфорнії»?

– Обшуки в середній школі.

– І що там з обшуками?

– Не знаю.

– Концепція «безпосереднього доступу». Хто такий Шнеклот?

– Чорт, не знаю.

– «Шнеклот проти Бастамонте».

– Це про розумне очікування недоторканності приватного простору?

– Ганьба тобі. Недоторканність приватного простору – це принцип Катца. Шнеклот – це згода на обшук. Бачу, дівчинко моя, що доведеться тобі гризти книжки. Конспект у мене є.

– Не сьогодні.

– Так, але завтра ти прокинешся з порожнім і спраглим розумом, і ми візьмемося саджати розсаду, плоди якої пожнемо в п’ятницю. Старлінг, Бріґем сказав – хоча не мав права, тож я обіцяла тримати язика за зубами, – що ти виграєш слухання. Він гадає, що той мавпун-ворохобник, сучий син Крендлер уже за два дні про тебе забуде. Оцінки в тебе хороші, тож ми легко з цим розберемося, – сказала Мепп, вивчаючи втомлене обличчя Старлінг. – Ніхто не допоміг би тій бідоласі більше, ніж ти, Старлінг. Заради неї ти пішла на ризик, через неї тобі надерли дупу, але ти все одно не здалася. Ти теж заслуговуєш на другий шанс. То чого б тобі зараз не задати хропака? Я сама збираюся закруглятися.

– Арделіє… Дякую.

А коли згасло світло:

– Старлінг?

– Що?

– Як ти гадаєш, хто симпатичніший – Бріґем чи Гарячий Боббі Лоуренс?