Читать «Король Літр» онлайн - страница 2
Лесь Подерв'янський
Король Літр.
Як ти живеш, моя вонюча квітка? Корделія.
Дивись, татуню, я знайшла гандона. Він зовсім цілий, зроблений в Ганконзі. З його сріблястих пелюстків, як перли, Стікають сльози росяні, яскраві… Літр.
Не перли то, то малахв'я вонюча! Це концентрація тих виблядків поганих, Шо повзають, як блядські мандавошки, По аглицькій землі! Корделія.
Татуню милий! Якій же ж ти розумний та приємний! Ібись конем всі хахалі противні! Ці коні зяйцями, ці хижі до мінєту губаті кажани! Коли я з вами, тоді про них я зовсім забуваю… Король Літр (хтиво пестить її).
Я теж, дочурка, більше полюбляю Тебе ібать, ніж тих блядєй заразних, — Твоїх сестер, немолодих і глупих, До того ж і негарних лізбіянок! Входять Рейгана і Гонерілья, брудні та закомплексовані лізбийки.
Гонерілья.
І шо він в ній найшов? Я в сто раз лучша! Король Літр.
Тебе зачав я в п'яному угарі: Кричав кажан і бився вітер в стелю, Матуся плакала і реготав пугач. Тож не пизди! Рейгана.
Ну, а мене? Літр.
Тебе так само: На стайні раком серед кіньських храпів. Копита страшно били по підлозі І комашня летіла на вогонь, І сумно-сумно каркала ворона… Корделія.
Ну, а мене? Літр.
Еге-е!.. Тебе зачав я разом із товаришем, Його я драв пізніше. О молодість! О юність парубоцька! Сідайте же скоріш, мої дівчата, І поможіть мені відкоркувати пляшки! Бо завтра на світанку я повинен Зайняти чергу в пункті стеклотари. Інакше замість каші гарбузовой Сосати хуй ми будемо напевно! Король Літр і доньки сідають на покинуті на пляжу ліжаки і енергійно сорти рують склотару. На них з усіх боків повзе англійський туман смог.
Дія друга
Кулуари англійського парламенту Входить Едгар, цинічний ґвалтівник собак та кіз, а нині – член палати лордів.
Едгар.
У вухах ще звінить від ахінеї, Якуя майже три години слухав. Як на базарі сери розпизділись! Сер Арчібальд поцупив за чуприну мілорда Річарда, А потім захуярив каламарем по пиці. Сер Норфольк відпиздив сера Джона. Ця хуйня зоветься демократієй, Віднині ми разом всі вирішуєм питання, Бо старий поц, скажений Літр, п'яниця, Надумав замінити діктатуру на демократію. А сам полишив владу І роздав все майно ханигам різним, їх серами зробивши, тягар тяжкий З своїх плечей на їхні положив. Тепер сидить він в подраних кальсонах, Збира пляшки порожні і гандони, Киря шмурдяк, денатурат вонючій І все, шо десь ворушиться, – їбе. Колись і я так жив: їбав бездумно Я кіз і ховрахів і, розважаясь, Блядям у сраки йоршика встромляв. Я просто неба жив, як соловейко, І політуру пив, і самогон, Тепер возвисився, – вчорашні уркагани, Ханиги, волоцюги, підараси Сидять в палаті серів і балдєють: Свобода, блядь, свобода, блядь, свобода!
