Читать «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок» онлайн - страница 72
Олексій Кононенко
– Нащо мені три бажання, я після першого вже засинаю!!!
Упіймав рибалка золоту рибку.
– Відпусти мене, – проситься та, – що завгодно для тебе зроблю.
А рибалка був із нових українців.
– Нічого мені не треба, усе в мене є. Я тебе підсмажу і з'їм. Ще ніхто такого не робив!
– Подумай добре! Може…
– Якщо вже ти так просишся… Я ж не відморожений. Слухай, а зроби мене Героєм Радянського Союзу! За всіма правилами. Щоб у всіх списках, книгах, ну, як водиться. От пацанам носа втру!
– Буде, як ти хочеш, – каже рибка, – стули очі і полічи до трьох.
Закрив очі. Полічив. Відкриває: стоїть він у чистому полі з однією гранатою, а на нього пруть три фашистських танки…
Дід у човні подався рибалити. А бабця сидить проти сонечка на березі моря. Раптом велика хвиля прямо під ноги їй викинула золоту рибку.
– Я можу виконати будь-які твої три забаганки, – каже рибка, – тільки кинь мене назад, у море.
Бабця аж заніміла. А потім:
– Зроби, щоб замість цієї старої хижки стояв палац! Зроби, щоб я стала молодою красунею! А ще зроби… щоб отой мій чорний кіт став гарним юнаком!
– Буде так, як ти сказала, – мовила рибка і плеснула хвостом.
Дивиться бабка – на березі палац; глянула на себе в люстерко – дівиця-красуня. А від палацу павичем іде до неї чорнявий юнак. Вона до нього. А він:
– Ну, бабо, не жалкуєш, що два роки тому мене вихолостила?…
Новий українець упіймав золоту рибку. Вона проситься, обіцяє виконати три бажання. А той думає, наче все у нього є… Аж тут надумав:
– Зроби так, щоб усі про мене говорили тільки хороше, щоб я нічого не боявся і за свої гроші не переживав…
Рибка погодилася, махнула хвостиком – у дворі в нового українця пишний похорон.
Упіймав pибалка золотy pибкy і відpазу ж запитує:
– Скільки моїх бажань виконаєш, щоб відпyстив тебе?
– Hy, як водиться, – відповідає pибка, – тpи.
– Тоді так: пеpше моє бажання – горілка і закyска – вже! Дpуге – дівка соковита! А тpетє… Чуєш, а який термін діють бажання?
– Тpи роки…
– Тоді так: тpетє моє бажання – кожного дня на тpи майбутніх роки повтоpювати перші два мої бажання! Все, пливи.
Упіймав Микита золоту рибку. Вона йому й пообіцяла виконати три бажання, аби тільки на волю відпустив.
– Зроби мені, щоб цей ставок став горілчаним!
Попробував. Так і є… Але що ставок?! Далеко від хати – раз. Усі приходитимуть – два…
– Хай ще замість води у криниці біля подвір’я буде горілка!
А що криниця – сусіди теж питимуть. Та й подорожні…
– Третє бажання… Третє бажання… А… давай ще пляшку і пливи геть!
Ловив Микита рибу, а упіймав жабу. Замахнувся на неї, а жаба раптом мовить:
– Не бий мене, чоловіче, я не просто жаба, я – чарівна!
Підніс Микита той витвір природи до очей, роздивляється.
– Поцілуй мене, – каже жаба, – я стану гарною кралечкою, буду тобі за дружину, пратиму, годуватиму, голубити тебе буду…
– Дідька лисого! Розмовляюча жаба приколь-ніше!
Упіймав юнак золоту рибку.
– Відпусти мене! – проситься рибка.
– Зроби мене принцом! Хочу мати все і мандрувати по світу. Більше нічого не треба, – каже юнак.
– Ти прокинешся принцом, – каже рибка.
Ще звечора ліг хлопець спати. Вранці його будить слуга:
