Читать «Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції» онлайн - страница 16

Олексій Кононенко

Купив чукча авто. Поїхав по магазинах. Годину його чекають, дві. Ледве дочекалися, приїздить, жаліється:

– Погана машина попалася! Вперед чотири швидкості, а назад – тільки одна!

Їде чукча в трамваї. Водій оголошує:

– Наступна зупинка – «Перше травня».

Чукча:

– А раніше не можна вийти?

Чукча хотів купити причепчик для перевозу снігу. Йому порадили КамАз – більше поміститься. Потім бачать – чукча сніг на причепчику возить.

– Чому не на КамАзі? – питають.

– В КамАз більше входить, але олені швидко стомлюються його тягнути.

– Виходжу заміж за Гришу. У нього «мерc» новенький.

– А може йому друзі позичили?

– Та хто такому жлобові позичить!

Резолюція мера на документі про будівництво велосипедних доріжок:

«Нафіг! Хай машини купують!»

– Ви хто?

– Я – добра фея!

– А чому з сокирою?

– Бачите, як мало ви знаєте про добрих фей…

Кондуктор у маршрутці:

– Показуємо квиточки. Дістаємо з кишень, у кого що там є.

Старший лейтенант гортає протокол порушення:

– Ого! На другій сторінці дірка!

Перегортає:

– О, і на третій теж!

Автоінспектор не вірить своїм очам: по тротуару повільно іде автомобіль. Зупиняє:

– Що ви робите?!

Водій:

– Розумієте, тільки отримав права і дуже боюся зустрічних машин.

Дама стукає передню машину, вилітає з-за керма і репетує:

– Та що це з усіма відбувається? Чому ви такі неуважні?! Зранку це вже п'ята машина, в яку я в'їхала!

Юна особа здає екзамен на права. Спиняє авто на перехресті, відчиняє дверцята і хоче вийти.

– Ви куди? – дивується інструктор.

– Хочу подивитися, чи не виїде хто з-за рогу.

В ресторані:

– З чого ви готуєте фірмову страву «Курятина а ля Пежо»?

– З курей, які потрапляють під колеса авто нашого шефа.

Зупиняє сержант грузина:

– Права купив, а їздити не навчився!

– Якщо грузин, так зразу і – купив! Не купив, а друзі подарували…

Надзвичайна пригода на трасі Одеса – Київ. Лжетаксист розрахувався з лжедаішником фальшивими купюрами.

Газета «Нічні вісті».

Грузин купив права, купив авто, сів за кермо, посидів, виходить і до продавця:

– Слухай, як їздити, три педалі – два нога?

П'яний ніяк не може заштовхати картку в телефон-автомат.

– Напився, а ще таксист, – докоряє йому перехожа жіночка.

– Звідки знаєш?

– Шапочка таксистська.

– М-да… А була норкова…

– Мамо, а навіщо ми штовхаємо машину до кручі?

– Тихіше, синку, не кричи, бо тата розбудиш.

В кабіну літака заходить пілот у стані добре напідпитку. Дивиться – другий пілот у такому ж стані.

– Гад! Ми як домовлялися? Сьогодні я п'ю. Як ти міг нажертися зранку?!

Той мовчить.

– Добре! Долетіти то ми долетимо. А хто після рейсу за кермо сяде?

Таксист:

– Найскладнішим з одвічних питань є не «Хто винен?» і не «Що робити?», а «Де ти був?».

– Я так переживаю за свою жінку!

– А що з нею?

– З нею моя машина!

Таксист:

– Справжній водій – це той, хто на дорозі з трьохрядним рухом, де машини стоять у п'ять рядів, завжди знайде шостий!

– Тук-тук-тук! Відчиніть, міліція.

– А навіщо ви там зачинились?

– Мій на машину гроші збирає…

– І багато зібрав?

– Багато! Скоро шубу куплю.

Таксист:

– Другий шлюб – це перемога надії над життєвим досвідом.