Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 57
Олексій Кононенко
Під час військових маневрів начальник артилерії помічає, що одна з гармат не стріляє. Він викликає по рації командира батареї і вимагає пояснень.
– Справа в тому, – пояснює офіцер, – що бійці так замаскували свою гармату, що тепер не можуть знайти.
Умовний противник, як завжди, умовно слабкий і умовно недогадливий. А наші умовні танки як завжди умовно швидкі і умовно точні.
Жінка:
– Чого ти вічно мені вичитуєш?
Чоловік, полковник артилерії:
– Ще слово – і я тебе взагалі відспіваю!
Прапорщик Сидорчук:
– Ми тут з майором на весілля ходили. Він молодим телевізор подарував, а я – телепрограмку на тиждень. Пройшло три дні – і що ж? Телевізор вже ґиґнувся, а програмка все ще діє!
«Шукаю роботу на складі вибухових речовин. Хочу кинути курити».
Полковник Люмпен:
– Офіціант! Принеси двері! Я хочу вийти!
– Чим займаєшся, Козленко?
– Пишу дисертацію на тему: «Ухиляння від проходження військової служби способом імітації наукової діяльності».
Дружина до прапорщика Сидорчука:
– Любий, сьогодні неділя. Поведи дитину хоч в туалет!
Майор Дубовий:
– Погано, коли у чоловіка молода дружина, яка постійно хворіє, але ще гірше, коли дружина стара і при тому міцна, як граніт…
Після довгого запою командир підводного човна викликає штурмана:
– Щоб через годину мені були наші координати!
– Товаришу командир, по навігаційних приладах нічого не ясно…
Командир:
– Акустик! Доповідай обстановку!
– Шум гвинтів зліва по борту.
– Залп трьома торпедами і тихо мені! Пропустимо SOS – так і не дізнаємось, де ми знаходимось!
– У дитинстві мама мені казала: «їж, синку! Бо в армію не візьмуть!» Навіщо я її слухав!
Дружина майора Дубового:
– Він сказав: якщо дізнається, що я йому ще раз зраджу, – застрелить… З тих пір я йому більше нічого не розказую і вже сім разів врятувала його від смерті…
Прапорщик Сидорчук:
– Кожна людина по-своєму права, а по-моєму – ні!
– Капітан Волошечка, вас ваша служба задовольняє?
– Ви знаєте, йду на службу – дівчата гарні, хочеться. Іду зі служби – дівчата ті ж самі, але вже не хочеться. Значить, задовольняє.
Прапорщик Сидорчук:
– А у каптьорці у нас не курять! Від перегару може вибух статися!
Прапорщик Сидорчук:
– Люба моя, сьогодні таке свято, що мене з роботи трохи пізніше принесуть!
Прапорщик Сидорчук:
– Не рий яму іншому, щоб він не використав її проти тебе як окоп!
– Слухай, майоре, а чим тебе жінка годує, що ти такий повний?
– Нічим не годує! З голоду пухну!
Прапорщик Сидорчук:
– З усіх родичів моєї жінки більше всіх мені подобаюсь я.
Офіцер перевіряє варту:
– Вартовий, пост ніхто не порушував?
– Приходила молодиця…
– Ну, ти звичайно її ігнорував?
– Так… Двічі…
Прапорщик Сидорчук:
– Щоб носки носилися вдвічі довше, треба їх на ніч знімати.
Прапорщик Сидорчук:
– Не видавай бажану за дійсну!
– Ти в інститут вже поступив?
– Ні. Та й навіщо? У мене плоскостопість.
Прапорщик Сидорчук:
– З ранку трясуться руки на похмілля. Почав застібати сорочку – відлетіли ґудзики. Взявся за портфель – відпала ручка. Боюся в туалет іти…
Двадцять вантажників за ціною одного! Звертатися до в/ч 11055, запитати прапорщика Розгоненка.
