Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 45
Олексій Кононенко
– І я так вважаю! А невістка і його сварить, і мене сварить!
Психіатр:
– А усвідомлення неповноцінності прийшло до вас раптово чи розвивалося нормально у зв'язку з одруженням?
– Мамо, – скаржиться доня, яка тільки-но вийшла заміж, – мій чоловік мені зовсім не довіряє.
– Чому?
– Сьогодні я приготувала свій перший обід, і він запросив на обід свого товариша. Думаєш кого? Лікаря! А коли я його запитала: «Чому?» – він відповів: «Про всяк випадок!»
– Ти точно чекаєш дитину? – запитує батько у доньки.
– Так, мені про це лікар сказав.
– Але від кого?
– А цього лікар не казав.
– Лікарю, кожного дня болить голова!
– Вам треба одружитися!
Минув час. Зустрілися.
– Ну як?
– Одружився!
– А голова болить?
– У жінки болить, у тещі болить…
У коридорі лікарні юна особа запитує жінку в білому халаті:
– Чи не підкажете, в якій палаті лежить хворий Іваненко?
– А хто ви йому будете?
– Сестра.
– Приємно познайомитись, я його мама.
– Лікарю, останнім часом мене дуже непокоять мої розумові здібності!
– А які симптоми?
– Дуже тривожні: все, що говорить моя теща, мені здається доцільним.
Теща:
– Коли у мене грип, я геть дурію!
Зять:
– Мабуть, у вас хронічний грип…
Теща:
– Що зі мною? Кожного ранку погляну в дзеркало і мене просто нудить!
Зять:
– Зір у вас, мамо, стовідсотковий…
– Там у вас теща моя… Після операції… Скажіть, будь ласка, чи є яка надія?
– В залежності від того, на що ви надієтесь…
На базарі:
– Почім ягоди?
– Десять гривень.
– А що, окрім ягід і цукру, ще треба, щоб зварити варення?
– Потрібна жінка, у крайньому випадку теща…
– Бог з ним! Обійдусь без варення…
Сьогодні в клубі фільм жахів «Здрастуйте, я – ваша теща»!
Молодята гостюють у жінчиних батьків. Добре пообідали, а потім теща сідає за рояль і грає Чайковського, Шопена, Шуберта.
– Що вам найбільше сподобалося? – запитує зятя.
– Борщ…
Теща:
– Ти подарував мені віяло, а воно зламалося того ж дня!
Зять:
– Я ж вас попереджав, що махати треба не віялом, а головою!
Телефонний дзвінок:
– Я хотів би просити руки вашої доні!
Мама дівчини:
– Звичайно! З радістю! А хто ви будете?
– Мій зять кожного ранку після п’янки – як огірочок!
– Свіжий і бадьорий?
– Ні! Зелений і весь у пухирцях!
Теща:
– Синку, коли я кінчиком язика торкаюся до фольги, в якій була запечена картопля, то у мене поколює за вухом. Що б то могло значити?
Зять:
– А те, мамо, що у вас забагато вільного часу…
Свекруха приїхала з села до невістки і сина. Переночувала. Коли вранці невістка пішла на роботу, вона каже:
– Синку, а що це твоя жінка така не бережлива?
– Як то, мамо?
– А вона у холодильнику світло не вимикає.
– Навіть не знаю, чи вдасться мені добитися кохання вашої дочки…
– Це залежить від вас. Поки що це вдавалося кожному.
– Мамо, ти б вийшла за нього заміж на моєму місці?
– На твоєму, донечко, – за будь-кого!
Жінка літнього віку підходить до каси в магазині, відкриває сумочку, щоб дістати гаманець – аж звідти випадає телевізійний пульт.
– Навіщо ви його з собою носите? – дивується хтось з черги.
– А це ми із зятем посварились!
Теща приїхала в гості з села. Зять приходить з роботи, вітається, а потім каже:
