Читать «Тарас Шевченко та його доба. Том 2» онлайн - страница 453

516

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 10 т. Т. 6. С. 26 – 27.

517

Микола Михайлович Білозерський (1833 – 1896) – український фольклорист і етнограф ліберально-буржуазного напряму. Брат В. Білозерського. В статті «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 – 1861 гг.), («Киевская старина», 1882, № 10), опублікував спогади знайомих Шевченка – В. М. Забіли, В. В. Тарновського (старшого), О. Ф. Сенчила-Стефановського, А. І. Лизогуба, М. М. Лазаревського та інших. У статті є цінні біографічні відомості про Шевченка. Проте вона має і фактичні неточності. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 71.)

518

Микола Данилович Білозерський (1800 – 1879) – поміщик з Чернігівщини. В 1824 – 1841 рр. – борзненський повітовий суддя. Шевченко познайомився з ним у січні 1847 р. на хуторі Мотронівці, тоді ж побував на його хуторі Миколаєві під Борзною. В «Щоденнику» 22.І.1858 р. поет так згадував про Білозерського: «Этот филантроп-помещик так оголил своих крестьян, что они сложили про него песню… Бодай же його побила // Лихая година… Наивное, невинное мщение!» (Шевченківський словник. Т. 1. С. 71.)

519

Хроніка 2000. 1997. С. 127 – 128.

520

Прикра помилка: йдеться про лист, написаний роком пізніше, про який вже йшлося. Див.: Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 10 т. Т. 6. С. 26 – 27.

521

Дружина Григорія Тарновського, уроджена Алексєєва, померла в грудні 1853 р. в один день з чоловіком.

522

Сучасне шевченкознавство не володіє фактами, які підтверджували б перебування поета у Варшаві.

523

«Жизнь Куліша» – це автобіографія письменника… хоча її авторство для читачів було таємницею.

524

Шевченко, українофіли й соціалізм // М. П. Драгоманов. Вибране («…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні».). К., 1991. С. 344 – 346.

525

Шевченко, українофіли й соціалізм // М. П. Драгоманов. Вибране. С. 30 – 32.

526

Cергей Щёголев. История «украинского» сепаратизма. М., 2004. С. 48 – 49; С. Н. Щёголев. Украинское движение, как современный этап южнорусского сепаратизма. Киев, 1912.

527

Так завжди буває (лат.). М. П. Драгоманов. Вибране. С. 340 – 341.

528

Так, напр., у листі «До Основ’яненка» читаємо: «Поборовся б з кацапами». А внизу стоїть «Поборовся б з москалями (з власн. рукоп. Шевченка)». «З кацапами – чиє ж це слово? Чи Шевченкове, чи львівських видавців? Таких примірів немало.

529

Два слова й про це женевське видання. Назване воно «Кобзарь Тараса Шевченка. Частина перша» (Женева, печатня «Громади», 1878). Видання це ще менше може замінити потрібний порядний збір творів Шевченка. Назначено воно, як кажуть, «для цілі «пропаганди» і в нього вибране саме «нецензурне» з «Кобзаря» вже без усякого часового порядку, так що в кінці в читача стає дуже темно об тім, що справді думав Шевченко, хоч би й про віру: бо напр., на стор. 80 Шевченко хоче «люльки з кадил закуряти», а на стор. 114 сердиться на тих земляків, що кажуть: «Нема ні пекла, ані раю!»