Читать «Розколоте небо» онлайн - страница 206

Але зараз Варя відчувала серцем, що найстрашніше позаду. Вона взнала ціну життя, яке може бути лише в одній крихітній зернині, тому повік буде бережливо ставитися до кожної хлібної крихти і ніколи не пройде спокійно повз кинутий на землю шматочок хліба.

В її змучену душу вливалося щось щемливе, радісне, до болю бажане та вистраждане. Варя ще не знала, що то таке, але була впевнена: лише любов допомогла їй пережити усі страхіття.

Журавлиний клин зник за обрієм. Варя підвелася, забрала білу хустинку, пішла до підводи. І раптом вона побачила, як Андрій відпустив Сашка і хлопчик зробив самостійний перший крок. Ніжки у малюка затремтіли, він злякався, хотів сісти, огледівся і, помітивши усміхнену маму, випрямив тоненькі ніжки і пішов!

– Мамо, дивись, киця! – Маргаритка несла в руках маленьке кошенятко.

– Звідки воно взялося? – здивовано спитав Андрій.

– Це Маша? – спитала дівчинка.

– Ні, це не вона.

– Це – Маша! – ствердно сказала Маргаритка. – Можна її забрати?

– Можна, – усміхнулася Варя.

Андрій підійшов до Варі, подивився на неї з неприхованою любов’ю.

– Варю, як ти? – спитав лагідно. Так міг говорити лише він.

Варя подивилася йому прямо у вічі з ніжною усмішкою.

– Чому стоїш? – сказала вона, підійшовши до Андрія так близько, аж волосся, яким грався вітерець, торкнулося його обличчя. – Іди до своєї донечки, візьми її на руки.

Він не вірив тому, що почув. Так і стояв, затамувавши подих, поки Варя не повторила:

– Так-так! Тобі не вчулося! Ходімо додому, Андрійку!

Андрій обняв Варю, притис її до себе. Вона так мріяла про цю хвилину, стільки припасла теплих слів, але всі вони розчинилися у чулості і ніжності, які огорнули її теплом. Василь сховав обличчя в її пишному волоссі, що пахло ромашками. Варя не бачила його сліз, але відчула, як здригається тіло коханого від придушеного чоловічого плачу…

Листопад 2013 року

Примечания

1

Цей інструмент має подвійну назву: кобза і бандура.

2

Цифра у гасових лампах позначає ширину ґнота й вимірюється у лініях (1/12 дюйма), що вказують на потужність лампи.

3

Постілка – простирадло.

4

Жлукто – дерев’яна діжка без дна для замочування білизни.

5

ДПУ – Державне політичне управління.

6

Тут: порізані й посушені шматочки яблук (діал., заст.).

7

Йдеться про статтю Й. Сталіна «Год великого перелома», надруковану в газеті «Правда» 7 листопада 1929 року.

8

Інструмент у вигляді букви А заввишки 1,37 м і завширшки 2 метри для вимірювання відстані на місцевості.

9

Іванівська роса – досвітнього ранку 7 липня, за повір’ям, слід було пройтися по вранішній росі, щоб позбутися хвороб і набратися краси.