Читать «Руденька» онлайн - страница 48

І все здорово… і все весело… і улюблений Париж, як завжди, чудовий… бракує тільки Його. А надто, коли після пробіжки годуєш чарівних лебедів, які плавають у холодних ставках Тюїльрі… або сидиш на нерухомих крижаних конячках замерзлої каруселі й спостерігаєш за тим, як починає вирувати життя на Rue de Rivoli: відчиняються віконниці дорогих магазинів, дедалі більше французів перебігають дорогу на червоне світло, на ходу розмахуючи картонними стаканчиками з гарячою кавою чи розпилюючи в повітря пластівці від свіжих листкових тістечок і круасанів, дедалі частіше лунають сигнали і вигуки «Merde!» по-доброму розгніваних автомобілістів… а ти все сидиш… і чогось чекаєш… намагаєшся розгадати свою особисту нескінченність… у цю хвилину до каруселі підходить молодий тато з чарівним сином… хлопчик щиро всміхається тобі… і займає місце на сусідній нерухомій конячці… при цьому й далі дивиться на тебе і регоче… і простягає паперовий трикутник, у якому красується полуниця в білому шоколаді… ти назавжди залишаєш свою конячку, пригощаєшся полуницею, з усмішкою промовляєш «merci», а хлопчик пропонує тобі зайняти місце поруч з ним на його конячці, щоб зручніше було їсти полуницю разом… його тато з цікавістю спостерігає за тим, як ми сміємося… і не може зрозуміти, хто з нас більша дитина… І тобі хочеться нескінченно говорити «merci» цьому французькому хлопчикові, який вже називає тебе на ім’я, відчуває твій смуток і намагається заглушити його присмак солодкою полуницею і своєю чарівною усмішкою… Тобі хочеться йому щось подарувати, але подарувати нічого, адже коли збираєшся на ранкову пробіжку, зазвичай не береш із собою подарунків і сувенірів… Отож ти йдеш до маленької зеленої ятки, розташованої неподалік від каруселі, і купуєш три круасани з шоколадом… І все весело… і все чудово… але тепер Його особливо бракує… просто тому, що ти ось уже сім років маєш просту мрію: з’їсти з Ним круасан у Парижі… І маленький хлопчик немов відчуває це… і прощаючись несподівано стає навшпиньки, традиційно цілує тебе двічі… і твоє серце переводить годинник уперед.